Acts 24

След пет дни първосвещеникът Анания слезе с някои старейшини и с един оратор на име Тертил, които подадоха на управителя жалба против Павел.

А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.

И като го повикаха, Тертил започна да обвинява, като казваше: Понеже чрез теб, честити Феликсе, се радваме на голямо спокойствие и понеже чрез твоята предвидливост има подобрения за този народ,

Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,

то ние с пълна благодарност винаги и навсякъде посрещаме това.

це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!

Но за да не те отегчаваме повече, моля те да имаш снизхождение и да ни изслушаш накратко;

Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.

понеже намерихме, че този човек е зараза и размирник между всичките юдеи по света, а още и водач на назарейската ерес,

Ми переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.

който се опита и храма да оскверни. И ние го уловихме (и искахме да го съдим по нашия закон,

Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.

но хилядникът Лисий дойде и с голямо насилие го изтръгна от ръцете ни, като заповяда на обвинителите му да дойдат при теб).

Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,

А ти, като сам го разпиташ, ще можеш да узнаеш от него всичко това, за което го обвиняваме.

а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.

И юдеите потвърдиха, като казаха, че това е вярно.

Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

А когато управителят кимна на Павел да вземе думата, той отговори: Понеже зная, че ти от много години си бил съдия на този народ, аз на драго сърце говоря в своя защита,

І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.

защото можеш да научиш, че няма повече от дванадесет дни, откакто се изкачих на поклонение в Ерусалим.

Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

И не са ме намерили да споря с някого или да размирявам народа нито в храма, нито в синагогите, нито в града.

І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.

И те не могат да докажат пред теб това, за което сега ме обвиняват.

І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.

Но това ти изповядвам, че според учението, което те наричат ерес, така служа на бащиния ни Бог, като вярвам всичко, което е писано в закона и в пророците,

Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.

и че се надявам на Бога, че ще има възкресение на мъртвите – и на праведни, и на неправедни – което и те сами очакват.

І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.

Затова и аз се старая да имам винаги непорочна съвест – и спрямо Бога, и спрямо хората.

І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

И след много години дойдох да донеса милостини на моя народ и приноси.

А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.

При това ме намериха в храма очистен, без да има навалица или размирие,

Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.

но имаше някои юдеи от Азия, които трябваше да се представят пред теб и да ме обвинят, ако имаха нещо против мен.

Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

Или тези сами нека кажат каква неправда са намерили в мен, когато стоях пред Синедриона,

Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

освен ако е само в този вик, който нададох, като стоях между тях: За възкресението на мъртвите ме съдите днес.

крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!

А Феликс, тъй като познаваше доста добре това учение, отложи делото, като каза: Когато слезе хилядникът Лисий, ще разреша делото ви.

Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.

И заповяда на стотника да пазят Павел, но да му дават свобода и да не възпират никого от неговите да му прислужва.

І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.

А след няколко дни Феликс дойде с жена си Друсилия, която беше юдейка, и прати за Павел, от когото слуша за вярата в Христос Иисус.

А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

И когато той говореше за правда, за себеобуздание и за идещия съд, Феликс уплашен отговори: Засега си иди и когато намеря време, ще те повикам.

І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!

При това той се надяваше, че ще получи пари от Павел, затова все по-често го викаше и приказваше с него.

Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.

Но като изминаха две години, Феликс беше заместен от Порций Фест. А понеже искаше да спечели благоволението на юдеите, Феликс остави Павел в окови.

Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.