Ecclesiastes 5

custodi pedem tuum ingrediens domum Dei multo enim melior est oboedientia quam stultorum victimae qui nesciunt quid faciant mali

Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!

ne temere quid loquaris neque cor tuum sit velox ad proferendum sermonem coram Deo Deus enim in caelo et tu super terram idcirco sint pauci sermones tui

Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.

multas curas sequuntur somnia et in multis sermonibus invenitur stultitia

Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!

si quid vovisti Deo ne moreris reddere displicet enim ei infidelis et stulta promissio sed quodcumque voveris redde

Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!

multoque melius est non vovere quam post votum promissa non conplere

Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?

ne dederis os tuum ut peccare faciat carnem tuam neque dicas coram angelo non est providentia ne forte iratus Deus super sermone tuo dissipet cuncta opera manuum tuarum

Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!

ubi multa sunt somnia plurimae vanitates et sermones innumeri tu vero Deum time

Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.

si videris calumnias egenorum et violenta iudicia et subverti iustitiam in provincia non mireris super hoc negotio quia excelso alius excelsior est et super hos quoque eminentiores sunt alii

І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

et insuper universae terrae rex imperat servienti

Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!

avarus non implebitur pecunia et qui amat divitias fructus non capiet ex eis et hoc ergo vanitas

Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

ubi multae sunt opes multi et qui comedant eas et quid prodest possessori nisi quod cernit divitias oculis suis

Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

dulcis est somnus operanti sive parum sive multum comedat saturitas autem divitis non sinit dormire eum

Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,

est et alia infirmitas pessima quam vidi sub sole divitiae conservatae in malum domini sui

і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:

pereunt enim in adflictione pessima generavit filium qui in summa egestate erit

як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...

sicut egressus est nudus de utero matris suae sic revertetur et nihil auferet secum de labore suo

І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?

miserabilis prorsus infirmitas quomodo venit sic revertetur quid ergo prodest ei quod laboravit in ventum

А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...

cunctis diebus vitae suae comedit in tenebris et in curis multis et in aerumna atque tristitia

Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!

hoc itaque mihi visum est bonum ut comedat quis et bibat et fruatur laetitia ex labore suo quod laboravit ipse sub sole numerum dierum vitae suae quos dedit ei Deus et haec est pars illius

Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!

et omni homini cui dedit Deus divitias atque substantiam potestatemque ei tribuit ut comedat ex eis et fruatur parte sua et laetetur de labore suo hoc est donum Dei

Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!

non enim satis recordabitur dierum vitae suae eo quod Deus occupet deliciis cor eius