Ezekiel 32

І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було мені слово Господнє таке:

Και εν τω δωδεκατω ετει, τω δωδεκατω μηνι, τη πρωτη του μηνος, εγεινε λογος Κυριου προς εμε, λεγων,

Сину людський, здійми пісню жалобную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морська потвора, виприскуєш воду по ріках своїх, і скаламучуєш воду ногами своїми, болотиш ти їхні річки!

Υιε ανθρωπου, αναλαβε θρηνον επι τον Φαραω βασιλεα της Αιγυπτου και ειπε προς αυτον, Ωμοιωθης με σκυμνον λεοντος μεταξυ των εθνων και εισαι ως δρακων εν ταις θαλασσαις και εφωρμησας εις τους ποταμους σου και εταραττες τα υδατα με τους ποδας σου και κατεπατεις τους ποταμους αυτων.

Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну Я на тебе через збори численних народів, і тебе Своїм неводом витягну!

Ουτω λεγει Κυριος ο Θεος δια τουτο θελω εξαπλωσει το δικτυον μου επι σε με αθροισμα πολλων λαων, και θελουσι σε ανασυρει εν τη σαγηνη μου.

І викину зразу на землю тебе, і кину тебе Я на поле широке, і над тобою спочине всяке птаство небесне, і тобою насичу звірину всієї землі...

Και θελω σε εγκαταλειψει εν τη γη, θελω σε εκριψει επι το προσωπον της πεδιαδος, και θελω επικαθισει επι σε παντα τα πετεινα του ουρανου και χορτασει απο σου τα θηρια πασης της γης.

І дам твоє м'ясо на гори, а трупом твоїм Я долини наповню...

Και θελω εκθεσει τας σαρκας σου επι τα ορη, και εμπλησει τας κοιλαδας απο των σωρων του πτωματος σου.

І землю, де пливаєш ти, аж до гір напою її кров'ю твоєю, тобою наповняться річища...

Και την γην, οπου πλεεις, θελω ποτισει με το αιμα σου εως των ορεων και οι ποταμοι θελουσιν εμπλησθη απο σου.

А коли Я тебе погашу, то небо закрию, а зорі його позатемнюю, сонце хмарою вкрию його, а місяць не буде світити свого світла...

Και οταν σε αποσβεσω, θελω περικαλυψει τον ουρανον και συσκοτασει τους αστερας αυτου θελω περικαλυψει εν νεφελη τον ηλιον και σεληνη δεν θελει φεγγει το φως αυτης.

Всі світила, що світять на небі, позатемнюю їх над тобою, і дам темноту понад краєм твоїм, говорить Господь Бог!

Παντας τους λαμπρους φωστηρας του ουρανου θελω συσκοτασει επι σε, και θελω επιβαλει σκοτος επι την γην σου, λεγει Κυριος ο Θεος.

І занепокою Я серце численних народів, коли вість рознесу про руїну твою між народами аж до країв, яких ти не знав.

Και θελω καμει να φριξη η καρδια πολλων λαων, οταν φερω τον συντριμμον σου μεταξυ των εθνων, εις τοπους τους οποιους δεν εγνωρισας.

І остовпіють численні народи з-за тебе, а їхні царі затремтять через тебе в страху, як буду махати мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого...

Και θελω καμει πολλους λαους να εκπλαγωσι δια σε και οι βασιλεις αυτων θελουσι φριξει σφοδρα δια σε, οταν διασεισω την �ομφαιαν μου ενωπιον αυτων και θελουσι τρεμει κατα πασαν στιγμην, εκαστος δια την ζωην αυτου, εν τη ημερα της πτωσεως σου.

Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського прийде на тебе!

Διοτι ουτω λεγει Κυριος ο Θεος Η �ομφαια του βασιλεως της Βαβυλωνος θελει ελθει επι σε.

Мечами хоробрих Я порозкидаю твоє многолюдство. Усі вони насильники народів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолюдство його буде вигублене...

Εν μαχαιραις ισχυρων θελω καταβαλει το πληθος σου παντες ουτοι ειναι οι τρομερωτεροι των εθνων και θελουσι πορθησει την επαρσιν της Αιγυπτου και απαν το πληθος αυτης θελει καταστραφη.

І вигублю ввесь його скот при водах великих, і не буде вже їх каламутити людська нога, і копито скотини не буде вже їх каламутити.

Και θελω εξαφανισει παντα τα κτηνη αυτης απο πλησιον υδατων πολλων, και δεν θελει πλεον ταραξει αυτα πους ανθρωπου και ιχνος κτηνους δεν θελει ταραξει αυτα.

Тоді їхні води очищу, а їхні річки попроваджу, неначе оливу, говорить Господь Бог.

Τοτε θελω ησυχασει τα υδατα αυτων και καμει τους ποταμους αυτων να �εωσιν ως ελαιον, λεγει Κυριος ο Θεος.

Коли оберну Я єгипетський край на спустошення, і край опустошений буде від усього, що в нім, коли Я поб'ю всіх тих, що замешкують в ньому, то пізнають вони, що Я то Господь!...

Οταν καμω την γην της Αιγυπτου θαμβος, και ερημωθη η γη απο του πληρωματος αυτης, οταν παταξω παντας τους κατοικουντας εν αυτη, τοτε θελουσι γνωρισει οτι εγω ειμαι ο Κυριος.

Оце пісня жалобна, і будуть жалобно співати її, дочки народів будуть співати жалобно її, про Єгипет та про все многолюдство його будуть жалобно співати її, говорить Господь Бог.

Ουτος ειναι ο θρηνος, με τον οποιον θελουσι θρηνησει αυτην αι θυγατερες των εθνων θελουσι θρηνησει αυτην θελουσι θρηνησει δια την Αιγυπτον και δι απαν το πληθος αυτης, λεγει Κυριος ο Θεος.

І сталося за дванадцятого року, п'ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:

Και εν τω δωδεκατω ετει τη δεκατη πεμπτη του μηνος, εγεινε λογος Κυριου προς εμε, λεγων,

Сину людський, жалобно заголоси про многолюдство Єгипту, і скинь його, його та дочок потужних народів до підземного краю із тими, хто сходить в могилу!

Υιε ανθρωπου, θρηνησον δια το πληθος της Αιγυπτου και καταβιβασον αυτους, αυτην και τας θυγατερας των ισχυρων εθνων, εις τα κατωτατα της γης, μετα των καταβαινοντων εις λακκον.

Від кого ти став приємніший? Зійди й покладись з необрізанцями!

Τινος εισαι ωραιοτερα; καταβηθι και κοιτου μετα των απεριτμητων.

Попадають серед пробитих мечем, меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи...

Θελουσι πεσει εν μεσω των τεθανατωμενων εν μαχαιρα εις την μαχαιραν παρεδοθη αυτη συρετε αυτην και παντα τα πληθη αυτης.

Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з-посеред шеолу із помічниками: Посходили, полягали ці необрізанці, побиті мечем:

Οι ισχυροτεροι μεταξυ των δυνατων θελουσι λαλησει προς αυτον εκ μεσου του αδου μετα των βοηθουντων αυτον κατεβησαν, κοιτονται απεριτμητοι, τεθανατωμενοι εν μαχαιρα.

Там Ашшур і всі збори його, навколо нього гроби його, всі побиті вони, від меча всі попадали,

Εκει ειναι ο Ασσουρ και απαν το αθροισμα αυτου οι ταφοι αυτου ειναι κυκλω αυτου παντες ουτοι τεθανατωμενοι, πεπτωκοτες εν μαχαιρα.

що були його гроби найглибше в могилі, і був його полк біля гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що ширили жах по краю живих...

Διοτι οι ταφοι αυτου ειναι τεθειμενοι εις τα βαθη του λακκου και το αθροισμα αυτου κυκλω του ταφου αυτου παντες ουτοι τεθανατωμενοι, πεπτωκοτες εν μαχαιρα, οιτινες διεδιδον τρομον εις την γην των ζωντων.

Там Елам та ввесь натовп його коло гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що зійшли необрізанцями до підземного краю, що ширили жах свій по краю живих, і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу...

Εκει ειναι ο Ελαμ και απαν το πληθος αυτου κυκλω του ταφου αυτου παντες ουτοι τεθανατωμενοι, πεπτωκοτες εν μαχαιρα, καταβαντες απεριτμητοι εις τα κατωτατα της γης, οιτινες διεδιδον τον τρομον αυτων εις την γην των ζωντων και ελαβον την καταισχυνην αυτων μετα των καταβαινοντων εις λακκον.

Дали йому ложе посеред побитих зо всім многолюдством його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу, посеред побитих покладений він...

Εθεσαν εις αυτον κλινην μετα παντος του πληθους αυτου εν μεσω των τεθανατωμενων οι ταφοι αυτου ειναι κυκλω αυτου παντες ουτοι απεριτμητοι, τεθανατωμενοι εν μαχαιρα, αν και διεδοθη ο τρομος αυτων εις την γην των ζωντων και ελαβον την καταισχυνην αυτων μετα των καταβαινοντων εις λακκον ετεθη εν μεσω των τεθανατωμενων.

Там Мешех, Тувал та все многолюдство його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих...

Εκει ειναι ο Μεσεχ, ο Θουβαλ και απαν το πληθος αυτου οι ταφοι αυτου ειναι κυκλω αυτου παντες ουτοι απεριτμητοι, τεθανατωμενοι εν μαχαιρα, αν και διεδωκαν τον τρομον αυτων εις την γην των ζωντων.

І не будуть лежати із лицарями, що попадали із необрізанців, що зійшли до шеолу з військовим знаряддям своїм, і поклали свої мечі під свої голови, і їхня провина на їхніх костях, бо жах перед лицарями був у краї живих,

Πλην δεν κοιτονται μετα των πεσοντων ισχυρων εκ των απεριτμητων, οιτινες κατεβησαν εις τον αδην μετα των πολεμικων αυτων οπλων και εθεσαν τας μαχαιρας αυτων υπο τας κεφαλας αυτων αλλ αι ανομιαι αυτων θελουσιν εισθαι επι τα οστα αυτων, αν και ησαν τρομος των ισχυρων εν τη γη των ζωντων.

а ти розпорошений між необрізанцями, і поляжеш із тими, хто побитий мечем...

Ναι, συ θελεις συντριφθη εν μεσω των απεριτμητων, και θελεις κοιτεσθαι μετα των τεθανατωμενων εν μαχαιρα.

Там Едом, і царі його, і князі всі його, що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, вони ляжуть з необрізанцями та з тими, хто сходить в могилу...

Εκει ειναι ο Εδωμ, οι βασιλεις αυτου και παντες οι ηγεμονες αυτου, οιτινες μετα της δυναμεως αυτων ετεθησαν μεταξυ των τεθανατωμενων εν μαχαιρα ουτοι θελουσι κοιτεσθαι μετα των απεριτμητων και μετα των καταβαινοντων εις λακκον.

Там північні князі, всі вони й всі сидоняни, що посходили разом з побитими, хоч був жах від їхньої міці, були посоромлені, і полягали вони, необрізанці, з побитими мечем, і свою ганьбу понесли із тими, хто сходить в могилу...

Εκει ειναι οι ηγεμονες του βορρα, παντες ουτοι, και παντες οι Σιδωνιοι, οιτινες κατεβησαν μετα των τεθανατωμενων, εν τω τρομω αυτων, κατησχυμμενοι εν τη δυναμει αυτων και κοιτονται απεριτμητοι μετα των τεθανατωμενων εν μαχαιρα, και ελαβον την καταισχυνην αυτων μετα των καταβαινοντων εις λακκον.

Фараон їх побачить, і потішиться всім многолюдством своїм, мечем побитий фараон та все його військо, говорить Господь Бог!...

Ο Φαραω θελει ιδει αυτους και παρηγορηθη δι απαν το πληθος αυτου, ο Φαραω και απαν το στρατευμα αυτου, οι τεθανατωμενοι εν μαχαιρα, λεγει Κυριος ο Θεος.

Бо поширю Я жах Свій на землю живих, і буде покладений серед необрізанців з побитими мечем фараон та усе многолюдство його, говорить Господь Бог!

Διοτι εδωκα τον τρομον μου εις την γην των ζωντων και θελει κοιτεσθαι εν μεσω των απεριτμητων μετα των τεθανατωμενων εν μαχαιρα ο Φαραω και απαν το πληθος αυτου, λεγει Κυριος ο Θεος.