Genesis 8

І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.

Da kom Gud Noah i hu og alle de ville dyr og alt feet som var med ham i arken; og Gud lot en vind fare over jorden, og vannet falt.

І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.

Og det store dyps kilder og himmelens sluser lukkedes, og regnet fra himmelen stanset.

І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.

Og vannet vek efterhånden tilbake fra jorden, og vannet begynte å ta av, da hundre og femti dager var gått.

А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.

Og i den syvende måned, på den syttende dag i måneden, blev arken stående på Ararat-fjellene.

І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.

Og vannet tok mere og mere av inntil den tiende måned; i den tiende måned, på den første dag i måneden, kom fjelltoppene til syne.

І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.

Og da firti dager var gått, åpnet Noah vinduet på arken som han hadde gjort,

І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.

og sendte ut en ravn; den fløi frem og tilbake, inntil vannet var tørket bort av jorden.

І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.

Så sendte han en due ut fra sig for å se om vannet var sunket bort fra jordens overflate.

Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.

Men duen fant ikke noget hvilested for sin fot, og den kom tilbake til ham i arken, for det stod vann over hele jorden. Da rakte han ut sin hånd og tok den inn til sig i arken.

І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.

Så bidde han ennu syv dager til og sendte så atter duen ut av arken.

І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.

Og duen kom til ham ved aftenstid, og se, den hadde et friskt oljeblad i nebbet; da skjønte Noah at vannet var sunket bort fra jorden.

І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.

Men han bidde ennu syv dager til; så sendte han duen ut, og da kom den ikke tilbake til ham mere.

І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!

I det seks hundre og første år, i den første måned, på den første dag i måneden, var vannet tørket bort fra jorden. Da tok Noah taket av arken; og han så ut, og se, jorden var tørr.

А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.

Og i den annen måned, på den syv og tyvende dag i måneden, var jorden aldeles tørr.

І промовив Ноєві Господь, кажучи:

Da talte Gud til Noah og sa:

Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.

Gå ut av arken, du og din hustru og dine sønner og dine sønners hustruer med dig.

Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.

Alle de dyr som er hos dig, alt kjød, både fuglene og feet og alt krypet som rører sig på jorden, skal du føre ut med dig, og de skal vrimle på jorden og være fruktbare og bli mange på jorden.

І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.

Så gikk han ut, og hans sønner og hans hustru og hans sønners hustruer med ham.

Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.

Alle dyrene, alt krypet og alle fuglene, alt som rører sig på jorden, gikk ut av arken, hvert efter sitt slag.

І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.

Og Noah bygget Herren et alter, og han tok av alle de rene dyr og av alle de rene fugler og ofret brennoffer på alteret.

І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

Og Herren kjente den velbehagelige duft. Og Herren sa i sitt hjerte: Jeg vil aldri mere forbanne jorden for menneskets skyld; for menneskehjertets tanker er onde fra ungdommen av; og jeg vil aldri mere drepe alt levende, som jeg nu har gjort.

Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!

Herefter skal, så lenge jorden står, sæd og høst, og frost og hete, og sommer og vinter, og dag og natt aldri høre op.