II Corinthians 2

А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.

Men også for min egen skyld foresatte jeg mig at jeg ikke atter vilde komme til eder med sorg.

Бо коли я засмучую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмутив?

For hvis jeg gjør eder sorg, hvem er det da som gjør mig glad, uten den som jeg gjør sorg?

І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися належало, про всіх вас бувши певний, що радість моя то радість усіх вас!

Og just i det øiemed skrev jeg, forat jeg ikke, når jeg kom, skulde få sorg av dem som jeg burde ha glede av, idet jeg har den tillit til eder alle at min glede er eders alles glede.

Бо з великого горя та з туги сердечної я написав вам з рясними слізьми не на те, щоб були ви засмучені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!

For med megen trengsel og angst i hjertet skrev jeg til eder under mange tårer, ikke for å gjøre eder sorg, men forat I skulde kjenne den kjærlighet som jeg særlig har til eder.

А як хто засмутив, не мене засмутив, а почасти щоб не пригнітити і всіх вас.

Men er det nogen som har voldt sorg, da er det ikke mig han har voldt sorg, men delvis - at jeg ikke skal være for hård - eder alle.

Досить такому карання того, що від багатьох,

Det er nok for ham med den straff han har fått av de fleste,

через те навпаки, краще простити й потішити, щоб смуток великий його не пожер.

så at I derimot heller skal tilgi og trøste ham, forat han ikke skal gå til grunne i ennu større sorg.

Через те вас благаю: зміцніть до нього любов!

Derfor ber jeg eder å la kjærlighet råde mot ham.

Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш досвід, чи в усім ви слухняні.

For derfor var det også jeg skrev, for å få vite om I holder prøve, om I er lydige i alt.

А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,

Men den som I tilgir noget, ham tilgir og jeg; for det jeg har tilgitt - om jeg har hatt noget å tilgi - det har jeg gjort for eders skyld, for Kristi åsyn, forat vi ikke skal dåres av Satan;

щоб нас сатана не перехитрував, відомі бо нам його задуми!

for ikke er vi uvitende om hans tanker.

А коли я прийшов до Троади звіщати Христову Євангелію, і були двері для мене відчинені в Господі,

Da jeg kom til Troas for Kristi evangeliums skyld, og en dør var mig oplatt i Herren, hadde jeg ingen ro i min ånd, fordi jeg ikke fant Titus, min bror,

не мав я спокою для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.

men jeg sa farvel til dem og drog videre til Makedonia.

А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці!

Men Gud være takk, som alltid lar oss vinne seier i Kristus og ved oss åpenbarer sin kunnskaps duft på hvert sted!

Ми бо для Бога Христова запашність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,

For vi er en Kristi vellukt for Gud, blandt dem som blir frelst, og blandt dem som går fortapt,

для одних бо смертельна запашність на смерть, а для других запашність життєва в життя. І хто здатен на це?

for disse en duft av død til død, for hine en duft av liv til liv. Og hvem er vel duelig til dette?

Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!

For vi er ikke, som de mange, slike at vi forfalsker Guds ord til egen vinning; men som i renhet, ja som av Gud, taler vi for Guds åsyn i Kristus.