Ecclesiastes 3

Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:
לכל זמן ועת לכל חפץ תחת השמים׃
час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,
עת ללדת ועת למות עת לטעת ועת לעקור נטוע׃
час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
עת להרוג ועת לרפוא עת לפרוץ ועת לבנות׃
час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,
עת לבכות ועת לשחוק עת ספוד ועת רקוד׃
час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,
עת להשליך אבנים ועת כנוס אבנים עת לחבוק ועת לרחק מחבק׃
час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,
עת לבקש ועת לאבד עת לשמור ועת להשליך׃
час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
עת לקרוע ועת לתפור עת לחשות ועת לדבר׃
час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!
עת לאהב ועת לשנא עת מלחמה ועת שלום׃
Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?
מה יתרון העושה באשר הוא עמל׃
Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,
ראיתי את הענין אשר נתן אלהים לבני האדם לענות בו׃
усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...
את הכל עשה יפה בעתו גם את העלם נתן בלבם מבלי אשר לא ימצא האדם את המעשה אשר עשה האלהים מראש ועד סוף׃
Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.
ידעתי כי אין טוב בם כי אם לשמוח ולעשות טוב בחייו׃
І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!
וגם כל האדם שיאכל ושתה וראה טוב בכל עמלו מתת אלהים היא׃
Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
ידעתי כי כל אשר יעשה האלהים הוא יהיה לעולם עליו אין להוסיף וממנו אין לגרע והאלהים עשה שיראו מלפניו׃
Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!
מה שהיה כבר הוא ואשר להיות כבר היה והאלהים יבקש את נרדף׃
І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...
ועוד ראיתי תחת השמש מקום המשפט שמה הרשע ומקום הצדק שמה הרשע׃
Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.
אמרתי אני בלבי את הצדיק ואת הרשע ישפט האלהים כי עת לכל חפץ ועל כל המעשה שם׃
Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,
אמרתי אני בלבי על דברת בני האדם לברם האלהים ולראות שהם בהמה המה להם׃
бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...
כי מקרה בני האדם ומקרה הבהמה ומקרה אחד להם כמות זה כן מות זה ורוח אחד לכל ומותר האדם מן הבהמה אין כי הכל הבל׃
Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...
הכל הולך אל מקום אחד הכל היה מן העפר והכל שב אל העפר׃
Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?
מי יודע רוח בני האדם העלה היא למעלה ורוח הבהמה הירדת היא למטה לארץ׃
І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...
וראיתי כי אין טוב מאשר ישמח האדם במעשיו כי הוא חלקו כי מי יביאנו לראות במה שיהיה אחריו׃