Psalms 58

Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів.

Ĉu efektive vi parolas veron, vi potenculoj? Ĉu vi juste juĝas, homidoj?

Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?

Kontraŭe, en la koro vi faras krimaĵojn, Sur la tero vi pesas per manoj rabemaj.

Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.

De la momento de sia naskiĝo la malvirtuloj devojiĝis; De el la ventro de sia patrino la mensogantoj ekeraris.

Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,

Ilia veneno estas simila al la veneno de serpento, De surda aspido, kiu ŝtopas sian orelon,

їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,

Kiu ne aŭskultas la vortojn de sorĉistoj, Kiel ajn lertaj en sia arto.

що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!

Ho Dio, frakasu iliajn dentojn en ilia buŝo; Frakasu la makzelojn de la junaj leonoj, ho Eternulo!

Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,

Ili forverŝiĝu kiel akvo, kiu malaperas; Kiam Li ĵetos Siajn sagojn, ili estu kiel buĉitaj.

нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,

Kiel limako konsumiĝanta ili malaperu, Kiel abortaĵo virina, kiu ne vidis la sunon;

бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

Antaŭ ol viaj kaldronoj eksentos la dornojn, Ilin vivajn kaj freŝajn pereigu la ventego.

Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!

Ĝojos la virtulo, kiam li vidos venĝon; Li lavos siajn piedojn en la sango de la malvirtulo.

А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє! і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!

Kaj la homoj diros: Ekzistas rekompenco por la virtulo, Ekzistas Dio, juĝanto sur la tero.