Psalms 58

Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів.

(Til sangmesteren. Al-tasjhet. Af David. En miktam.) Er det virkelig Ret, I taler, I Guder, dømmer I Menneskenes Børn retfærdigt?

Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?

Nej, alle øver I Uret på Jord, eders Hænder udvejer Vold.

Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.

Fra Moders Liv vanslægted de gudløse, fra Moders Skød for Løgnerne vild.

Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,

Gift har de i sig som Slangen, den stumme Øgle, der døver sit Øre

їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,

og ikke vil høre på Tæmmerens Røst, på den kyndige Slangebesværger.

що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!

Gud, bryd Tænderne i deres Mund, Ungløvernes Kindtænder knuse du, HERRE;

Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,

lad dem svinde som Vand, der synker, visne som nedtrampet Græs.

нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,

Lad dem blive som Sneglen, opløst i Slim som et ufuldbårent Foster, der aldrig så Sol.

бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

Før eders Gryder mærker til Tjørnen, ja, midt i deres Livskraft river han dem bort i sin Vrede

Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!

Den retfærdige glæder sig, når han ser Hævn, hans Fødder skal vade i gudløses Blod;

А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє! і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!

Og Folk skal sige: "Den retfærdige får dog sin Løn, der er dog Guder, som dømmer på Jord!"