Isaiah 24

Ось Господь нищить землю й пустошить її, й обертає поверхню її, а мешканців її розпорошує.

Se, HERREN gør Jorden tom og øde og vender op og ned på dens Overflade, han spreder dens Beboere;

І стане священик як і народ, а пан немов раб, пані, як невільниця її, продавець немов той покупець, боргувальник немов винуватець, віритель як довжник.

det går Lægfolk som Præst, Træl som Herre, Trælkvinde som Frue, Køber som Sælger, Långiver som Låntager, Ågerkarl som Skyldner.

Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся, бо це слово Господь проказав,

Jorden tømmes og plyndres i Bund og Grund, thi HERREN har talet dette Ord.

засумує, зів'яне земля, ослабіє й зів'яне вселенна, ослабіють вельможі народу землі...

Jorden blegner og segner, Jorderig sygner og segner, Jordens Højder sygner hen.

Й осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіта відвічного...

Vanhellig blev Jorden under dem, som bor der, thi Lovene krænked de, overtrådte Budet, brød den evige Pagt.

Тому землю прокляття поїло, й одержали кару мешканці її, тому то згоріли мешканці землі, і небагато людей позосталося...

Derfor fortærer Forbandelse Jorden, og bøde må de, som bor der. Derfor svides Jordens Beboere bort, kun få af de dødelige levnes.

Сумує вино молоде, виноградина в'яне, усі радісносерді зідхають,

Druesaften sørger, Vinranken sygner alle de hjertensglade sukker;

спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел!

Håndpaukens Klang er endt, de jublendes Larm hørt op, endt er Citrens Klang.

При пісні вина вже не п'ють, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває...

De drikker ej Vin under Sang, besk smager den stærke Drik.

Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти...

Den øde Stad ligger nedbrudt, stængt er hver Boligs Indgang.

На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла,

Man jamrer over Vinen på Gaden, bort er al Glæde svundet; landflygtig er Landets Fryd.

позосталося в місті спустошення, і розбита на звалище брама...

I Byen er Øde tilbage, og Porten er hugget i Splinter.

Бо так буде посеред землі, посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився.

Thi på Jorden midt iblandt Folkene går det, som når Olietræets Frugt slås ned, som ved Efterslæt, når Vinen er høstet:

Свій голос підіймуть і будуть радіти, через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря.

Disse opløfter Røsten, jubler over HERRENs Storhed, råber fra Vesten:

Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!

"Derfor skal I ære HERREN i Østen, på Havets Strande HERRENs, Israels Guds, Navn!"

Ми чуємо співи від краю землі: Слава Праведному! Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно!

Fra Jordens Grænse hører vi Lovsange: "Hil den retfærdige!" Men jeg siger: Jeg usle, jeg usle, ve mig, Ransmænd raner, Ransmænd raner Ran,

Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі!

Gru og Grav og Garn over dig, som bor på Jorden!

І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли...

Den, der flygter for Gru, skal falde i Grav, og den, der når op af Grav, skal fanges i Garn. Thi Sluserne oventil åbnes, og Jordens Grundvolde vakler.

Земля поруйнована зовсім, земля поторощена, вся земля захиталась...

Jorden smuldrer og smuldrer, Jorden gynger og gynger, Jorden skælver og skælver;

Захиталась земля, немов п'яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане!

Jorden raver og raver som drukken og svajer som Vogterens Hytte; tungt ligger dens Brøde på den, den segner og rejser sig ikke.

І станеться в день той, Господь навістить військо висоти на висоті, і земних царів на землі,

På hin Dag hjemsøger HERREN Himlens Hær i Himlen og Jordens Konger på Jorden.

і будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені!

De slæbes i Fængsel som Fanger, holdes under Lås og Lukke og straffes lang Tid efter.

Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його!

Månen blues og Solen skæmmes, thi Hærskarers HERRE viser, han er Konge på Zions Bjerg, i Jerusalem; for hans Ældstes Øjne er Herlighed.