Ecclesiastes 3

Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

Všeliká věc má jistý čas, a každé předsevzetí pod nebem svou chvíli.

час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,

Jest čas rození i čas umírání, čas sázení a čas vykopání, což vsazeno bývá;

час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,

Čas mordování a čas hojení, čas boření a čas stavení;

час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,

Čas pláče a čas smíchu, čas smutku a čas proskakování;

час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,

Čas rozmítání kamení a čas shromažďování kamení, čas objímání a čas vzdálení se od objímání;

час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,

Čas hledání a čas ztracení, čas chování a čas zavržení;

час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,

Čas roztrhování a čas sšívání, čas mlčení a čas mluvení;

час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

Čas milování a čas nenávidění, čas boje a čas pokoje.

Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?

Co tedy má ten, kdo práci vede, z toho, o čemž pracuje?

Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,

Viděl jsem zaměstknání, kteréž dal Bůh synům lidským, aby se jím trápili.

усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

Sám všecko činí ušlechtile časem svým, nýbrž i žádost světa dal v srdce jejich, aby nestihal člověk díla toho, kteréž dělá Bůh, ani počátku ani konce.

Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.

Odtud seznávám, že nic lepšího nemají, než aby se veselili, a činili dobře v životě svém,

І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

Ač i to, když všeliký člověk jí a pije, a užívá dobrých věcí ze všelijaké práce své, jest dar Boží.

Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

Znám, že cožkoli činí Bůh, to trvá na věky; nemůže se k tomu nic přidati, ani od toho co odjíti. A činí to Bůh, aby se báli oblíčeje jeho.

Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!

To, což bylo, i nyní jest, a což bude, již bylo; nebo Bůh obnovuje to, což pominulo.

І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

Přesto viděl jsem ještě pod sluncem na místě soudu bezbožnost, a na místě spravedlnosti nespravedlnost.

Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.

I řekl jsem v srdci svém: Budeť Bůh spravedlivého i bezbožného souditi; nebo tam bude čas každému předsevzetí i každému skutku.

Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

Řekl jsem v srdci svém o způsobu synů lidských, že jim ukázal Bůh, aby viděli, že jsou podobni hovadům.

бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

Případnost synů lidských a případnost hovad jest případnost jednostejná. Jakož umírá ono, tak umírá i on, a dýchání jednostejné všickni mají, aniž co napřed má člověk před hovadem; nebo všecko jest marnost.

Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...

Obé to jde k místu jednomu; obé jest z prachu, obé také zase navracuje se do prachu.

Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?

Kdo to zná, že duch synů lidských vstupuje zhůru, a duch hovadí že sstupuje pod zemi?

І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...

Protož spatřil jsem, že nic není lepšího, než veseliti se člověku v skutcích svých, poněvadž to jest podíl jeho. Nebo kdo jej k tomu přivede, aby poznati mohl to, což jest budoucího po něm?