Genesis 43

А голод став тяжкий у тім Краї.

那地的饥荒甚大。

І сталося, як вони скінчили їсти хліб, що привезли були з Єгипту, то сказав до них батько їх: Верніться, купіть нам трохи їжі!

他们从埃及带来的粮食吃尽了，他们的父亲就对他们说：「你们再去给我籴些粮来。」

І сказав йому Юда, говорячи: Рішуче освідчив нам той муж, кажучи: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами!

犹大对他说：「那人谆谆地告诫我们说：『你们的兄弟若不与你们同来，你们就不得见我的面。』

Як ти пошлеш брата нашого з нами, то ми зійдемо, і купимо тобі їжі.

你若打发我们的兄弟与我们同去，我们就下去给你籴粮；

А коли не пошлеш, не зійдемо, бо муж той сказав нам: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами.

你若不打发他去，我们就不下去，因为那人对我们说：『你们的兄弟若不与你们同来，你们就不得见我的面。』」

І промовив Ізраїль: Нащо зло ви вчинили мені, що сказали тому мужеві, що ще маєте брата?

以色列说：「你们为什么这样害我，告诉那人你们还有兄弟呢？』」

А вони відказали: Розпитуючи, випитував той муж про нас та про місце нашого народження, говорячи: Чи батько ваш іще живий? Чи є в вас брат? І ми розповіли йому відповідно до цих слів. Чи могли ми знати, що скаже: Приведіть вашого брата?

他们回答说：「那人详细问到我们和我们的亲属，说：『你们的父亲还在吗？你们还有兄弟吗？』我们就按著他所问的告诉他，焉能知道他要说『必须把你们的兄弟带下来』呢？」

І сказав Юда до Ізраїля, батька свого: Пошли ж цього юнака зо мною, і встаньмо, та й ходім, і будемо жити, і не повмираємо і ми, і ти, і наші діти.

犹大又对他父亲以色列说：「你打发童子与我同去，我们就起身下去，好叫我们和你，并我们的妇人孩子，都得存活，不至于死。

Я поручуся за нього, з моєї руки будеш його ти жадати! Коли я не приведу його до тебе, і не поставлю перед лицем твоїм, то буду винним перед тобою по всі дні!

我为他作保；你可以从我手中追讨，我若不带他回来交在你面前，我情愿永远担罪。

А коли б ми були не відтягалися, то тепер уже б вернулися були два рази.

我们若没有耽搁，如今第二次都回来了。」

І сказав їм Ізраїль, їх батько: Коли так, то зробіть ви оце. Візьміть із плодів цього Краю, і віднесіть дарунка мужеві тому: трохи бальзаму, і трохи меду, пахощів, і ладану, дактилів, і мигдалів.

他们的父亲以色列说：「若必须如此，你们就当这样行：可以将这地土产中最好的乳香、蜂蜜、香料、没药、榧子、杏仁都取一点，收在器具里，带下去送给那人作礼物，

А срібла візьміть удвоє в руку свою. А срібло, повернене в отвір ваших мішків, верніть своєю рукою, може то помилка.

又要手里加倍地带银子，并将归还在你们口袋内的银子仍带在手里；那或者是错了。

А брата вашого заберіть, і встаньте, ідіть до того мужа.

也带著你们的兄弟，起身去见那人。

А Бог Всемогутній нехай дасть вам милосердя перед лицем того мужа, і нехай він відпустить вам другого вашого брата й Веніямина. А я, певно стратив сина свого!...

但愿全能的　神使你们在那人面前蒙怜悯，释放你们的那弟兄和便雅悯回来。我若丧了儿子，就丧了吧！」

І взяли ті люди того дарунка, і взяли вдвоє срібла в руку свою, і Веніямина, і встали, та й зійшли до Єгипту. І стали вони перед лицем Йосиповим.

于是，他们拿著那礼物，又手里加倍地带银子，并且带著便雅悯，起身下到埃及，站在约瑟面前。

І побачив Йосип Веніямина з ними, і сказав до того, що був над його домом: Упровадь цих людей до дому, і нехай заріжуть худобину, і приготуй, бо зо мною будуть їсти ці люди опівдні.

约瑟见便雅悯和他们同来，就对家宰说：「将这些人领到屋里。要宰杀牲畜，预备筵席，因为晌午这些人同我吃饭。」

І той чоловік зробив, як Йосип сказав був. І впровадив той чоловік тих людей до Йосипового дому.

家宰就遵著约瑟的命去行，领他们进约瑟的屋里。

І полякалися ті люди, що були впроваджені до Йосипового дому. І сказали вони: Через срібло, повернене напочатку в наших мішках, ми впроваджені, щоб причепитись до нас, і напасти на нас, і забрати за рабів нас та наші осли...

他们因为被领到约瑟的屋里，就害怕，说：「领我们到这里来，必是因为头次归还在我们口袋里的银子，找我们的错缝，下手害我们，强取我们为奴仆，抢夺我们的驴。」

І приступили вони до чоловіка, що над домом Йосиповим, та й говорили до нього при вході в дім.

他们就挨近约瑟的家宰，在屋门口和他说话，

І сказали вони: Послухай, о пане мій, ми зійшли були напочатку купити їжі.

说：「我主啊，我们头次下来实在是要籴粮。

І сталося, коли ми прийшли на нічліг, і відкрили мішки свої, а ось срібло кожного в отворі мішка його, наше срібло за вагою його! І ми вертаємо його нашою рукою!

后来到了住宿的地方，我们打开口袋，不料，各人的银子，分量足数，仍在各人的口袋内，现在我们手里又带回来了。

А на купівлю їжі ми знесли нашою рукою інше срібло. Ми не знаємо, хто поклав був наше срібло до наших мішків...

另外又带下银子来籴粮。不知道先前谁把银子放在我们的口袋里。」

А той відказав: Мир вам! Не бійтеся! Бог ваш і Бог вашого батька дав вам скарб до ваших мішків. Срібло ваше прийшло до мене. І вивів до них Симеона.

家宰说：「你们可以放心，不要害怕，是你们的　神和你们父亲的　神赐给你们财宝在你们的口袋里；你们的银子，我早已收了。」他就把西缅带出来，交给他们。

І впровадив той чоловік тих людей до Йосипового дому, і дав води, а вони вмили ноги свої, і дав паші їхнім ослам.

家宰就领他们进约瑟的屋里，给他们水洗脚，又给他们草料餵驴。

І вони приготовили дарунки до приходу Йосипа опівдні, бо почули, що там вони їстимуть хліб.

他们就预备那礼物，等候约瑟晌午来，因为他们听见要在那里吃饭。

І ввійшов Йосип до дому, а вони принесли йому до дому дарунка, що в їхній руці. І вони поклонилися йому до землі.

约瑟来到家里，他们就把手中的礼物拿进屋去给他，又俯伏在地，向他下拜。

А він запитав їх про мир і сказав: Чи гаразд вашому батькові старому, про якого ви розповідали? Чи він ще живий?

约瑟问他们好，又问：「你们的父亲─就是你们所说的那老人家平安吗？他还在吗？」

А вони відказали: Гаразд рабові твоєму, батькові нашому. Ще він живий. І вони схилилися, і вклонилися до землі.

他们回答说：「你仆人─我们的父亲平安；他还在。」于是他们低头下拜。

І звів він очі свої, та й побачив Веніямина, свого брата, сина матері своєї, і промовив: Чи то ваш наймолодший брат, що ви мені розповідали? І сказав: Нехай Бог буде милостивий до тебе, мій сину!

约瑟举目看见他同母的兄弟便雅悯，就说：「你们向我所说那顶小的兄弟就是这位吗？」又说：「小儿啊，愿　神赐恩给你！」

І Йосип поспішив, бо порушилася його любов до брата його, і хотів він заплакати. І ввійшов він до іншої кімнати, і заплакав там...

约瑟爱弟之情发动，就急忙寻找可哭之地，进入自己的屋里，哭了一场。

І вмив він лице своє, і вийшов, і стримався, та й сказав: Покладіть хліба!

他洗了脸出来，勉强隐忍，吩咐人摆饭。

І поклали йому окремо, а їм окремо, й єгиптянам, що їли з ним, окремо, бо єгиптяни не можуть їсти хліб з євреями, бо це огида для Єгипту.

他们就为约瑟单摆了一席，为那些人又摆了一席，也为和约瑟同吃饭的埃及人另摆了一席，因为埃及人不可和希伯来人一同吃饭；那原是埃及人所厌恶的。

І вони посідали перед ним, перворідний за перворідством своїм, а молодший за молодістю своєю. І здивувалися ці люди один перед одним.

约瑟使众弟兄在他面前排列坐席，都按著长幼的次序，众弟兄就彼此诧异。

І він посилав дари страви від себе до них. А дар Веніяминів був більший від дару всіх їх уп'ятеро. І пили вони, і повпивалися з ним.

约瑟把他面前的食物分出来，送给他们；但便雅悯所得的比别人多五倍。他们就饮酒，和约瑟一同宴乐。