Mark 2

Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома.

След няколко дни Той пак влезе в Капернаум; и се разчу, че бил в къщата.

І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово.

И веднага се събраха много хора, така че и около вратата не можеха да се поберат. А Той им говореше словото.

І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.

И дойдоха и донесоха при Него един паралитик. Носеха го четирима.

А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.

И като не можаха да се приближат до Него заради множеството, разкриха покрива на къщата, където беше Той, пробиха го и спуснаха постелката, на която лежеше паралитикът.

А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!

А Иисус, като видя вярата им, каза на паралитика: Синко, прощават ти се греховете.

Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:

А имаше там някои от книжниците, които седяха и размишляваха в сърцата си:

Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?

Този защо говори така? Той богохулства. Кой може да прощава грехове освен Един, Бог?

І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте?

Иисус, като разбра веднага с духа Си, че така размишляват в себе си, им каза: Защо размишлявате това в сърцата си?

Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи?

Кое е по-лесно да кажа на паралитика: Прощават ти се греховете, или: Стани, вдигни постелката си и ходи?

Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому:

Но за да познаете, че Човешкият Син има власт на земята да прощава грехове – каза на паралитика:

Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

Казвам ти: стани, вдигни си постелката и си иди у дома.

І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!

И той веднага стана, вдигна си постелката и излезе пред всичките; така че всички се зачудиха и славеха Бога, и говореха: Никога не сме виждали такова нещо.

І вийшов над море Він знов. А ввесь натовп до Нього приходив, і Він їх навчав.

И пак излезе край езерото; и цялото множество идваше при Него и Той ги поучаваше.

А коли Він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.

Като минаваше, видя Леви Алфеев, който седеше в бирничеството, и му каза: Следвай Ме. И той стана и Го последва.

Коли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.

И когато Иисус седеше на трапезата в къщата му, заедно с Него и учениците Му насядаха и много бирници и грешници; защото бяха мнозина и Го следваха.

Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?

Тогава книжниците от фарисеите, като видяха, че Той яде с грешниците и бирниците, казаха на учениците Му: Защо яде и пие с бирниците и грешниците?

А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння.

А Иисус, като чу това, им каза: Здравите нямат нужда от лекар, а болните. Не съм дошъл да призова праведните, а грешните (на покаяние).

А учні Іванові та фарисейські постили. І приходять вони, та й говорять до Нього: Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять?

А учениците на Йоан и фарисеите постеха. И дойдоха и Му казаха: Защо учениците на Йоан и на фарисеите постят, а Твоите не постят?

Ісус же промовив до них: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть.

А Иисус им каза: Могат ли сватбарите да постят, докато младоженецът е с тях? Докато младоженецът е с тях, те не могат да постят.

Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів.

Но ще дойдат дни, когато младоженецът ще им се отнеме, и тогава, през онези дни, ще постят.

І не пришиває ніхто до старої одежі латки з сукна сирового, а як ні, то край латки нової одірветься там від старого, і дірка стане ще гірша.

Никой не пришива кръпка от нов плат на стара дреха; защото това, което трябва да я закърпи, се отдира от нея – новото от старото – и съдраното става по-лошо.

І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків.

И никой не налива ново вино в стари мехове; защото виното ще спука меховете, и ще се изхабят и виното, и меховете; а наливат ново вино в нови мехове.

І сталось, як Він переходив ланами в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали колосся зривати.

И в една събота, когато минаваше през посевите, учениците Му, като вървяха по пътя, започнаха да късат класове.

Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому роблять у суботу вони, чого не годиться?

А фарисеите Му казаха: Виж! Защо вършат в събота нещо, което не е позволено?

А Він їм відказав: Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?

Тогава Той им каза: Не сте ли чели какво направи Давид, когато беше в нужда и огладня и той, и мъжете, които бяха с него?

Як він увійшов був до Божого дому за первосвященика Авіятара, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було, тільки священикам, і дав він і тим, хто був із ним?

Как влезе в Божия дом, когато Авиатар беше първосвещеник, и яде присъствените хлябове, от които не е позволено на никого да яде, освен на свещениците, като даде и на онези, които бяха с него?

І сказав Він до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,

И им каза: Съботата е направена за човека, а не човекът за съботата;

а тому то Син Людський Господь і суботі.

така че Човешкият Син е Господар и на съботата.