Ezekiel 21

І було мені слово Господнє таке:

И ГОСПОДНОТО слово беше към мен и каза:

Сину людський, зверни обличчя своє в напрямі на південь, і крапай словами на полудень, і пророкуй на ліс південного поля.

Сине човешки, насочи лицето си към Ерусалим и говори против светилищата и пророкувай против израилевата земя.

І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'яний огонь не погасне, і будуть попалені ним всі простори від півдня до півночі.

И кажи на израилевата земя: Така казва ГОСПОД: Ето, Аз съм против теб и ще изтегля меча Си от ножницата му, и ще отсека от теб праведен и безбожен.

І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!

Затова, понеже ще отсека от теб праведен и безбожен, затова мечът Ми ще излезе от ножницата си против всяка плът, от юг до север.

І сказав я: О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки притчі?

И всяка плът ще познае, че Аз, ГОСПОД, изтеглих меча Си от ножницата му и вече няма да се върне там.

І було мені слово Господнє таке:

А ти, сине човешки, въздишай с тресящи се хълбоци и с горест въздишай пред тях.

Сину людський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.

И когато ти кажат: Защо въздишаш? — ти кажи: Заради известието, защото идва; всяко сърце ще се разтопи и всички ръце ще отслабнат, и всеки дух ще примре, и всички колена ще се разтекат като вода. Ето, идва и ще бъде, заявява Господ БОГ.

І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з піхви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.

И ГОСПОДНОТО слово беше към мен и каза:

Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому вийде Мій меч проти кожного тіла від півдня на північ.

Сине човешки, пророкувай, казвайки: Така казва Господ: Кажи: Меч, меч наострен и също излъскан!

І кожне тіло пізнає, що Я Господь, витяг меча Свого з піхви його, уже не вернеться він!

За да извърши голямо клане е наострен, за да святка е излъскан. Да се радваме ли, че жезълът на моя син презира всяко дърво?

А ти, сину людський, стогни, ніби мав би ти зламані стегна, і гірко стогни на їхніх очах!

Даде се да се излъска, за да се държи в ръка. Наострен е мечът и е излъскан, за да се даде в ръката на убиеца.

І буде, коли тобі скажуть: Чого то ти стогнеш? то скажеш: На звістку, що йде, і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайдуться водою! Оце прийде та станеться, каже Господь Бог.

Викай и ридай, сине човешки, защото той е върху народа Ми, върху всичките израилеви първенци! Те ще бъдат предадени на меча заедно с народа Ми; затова се удряй по бедрата си!

І було мені слово Господнє таке:

Защото е изпитание; и какво, ако жезълът, който презира, няма да го има, заявява Господ БОГ?

Сину людський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, нагострений він та блискучий!

А ти, сине човешки, пророкувай и плесни с ръце. И ще се удвои мечът, ще се утрои, мечът на убитите е той, мечът на убития силен, който ви обикаля.

Щоб приносити жертву нагострений він, щоб блищати він був полірований. Хіба будемо радіти? Хіба жезло сина Мого легковажить усякеє дерево?

За да се стопи всяко сърце и мнозина да паднат, насочих клането на меча срещу всичките им порти. Горко! За да бляска е направен, за клане е наострен.

І дали його виполірувати, щоб узяти в долоню. Це нагострений меч, і він полірований, щоб дати його в руку вбивця...

Стегни се, нападни надясно, насочи се наляво, накъдето е определено да се обърне лицето ти!

Кричи та реви, сину людський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по стегнах!

И Аз също ще плесна с ръце и ще удовлетворя яростта Си. Аз, ГОСПОД, изговорих това.

Та він уже випробуваний. Та що ж тепер, коли йому жезло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог.

И ГОСПОДНОТО слово беше към мен и каза:

А ти, сину людський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подвоїться та потроїться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружляє довкола них.

А ти, сине човешки, си направи два пътя, по които да дойде мечът на вавилонския цар; и двата ще излизат от една земя. И направи пътепоказател, направи го при началото на пътя за града.

Щоб стопилося серце й полягло якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різанину меча. О горе, він справді зроблений блискучим, виполіруваним на різанину!

Направи път, за да дойде мечът в Рава на синовете на Амон и в Юда, в укрепения Ерусалим.

Об'єднайся, праворуч іди, зверни ліворуч, іди, куди тільки звернене буде вістря твоє...

Защото вавилонският цар спря на кръстопътя, където започват двата пътя, за да му се гадае — разтърсва стрели, пита домашните идоли, разглежда черен дроб.

І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспокою. Я, Господь, це прорік!

В десницата му е гаданието за Ерусалим, да се поставят стеноломи, да се даде заповед за клане, да се издигне глас с боен вик, да се поставят стеноломи срещу портите, да се насипят насипи, да се построят обсадни кули.

І було мені слово Господнє таке:

Но това им се вижда като празно гадание заради дадените клетви; но той им напомня беззаконието, за да бъдат хванати.

А ти, сину людський, признач собі дві дорозі, якими прибуде меч вавилонського царя. Вони вийдуть обидві із краю одного, а ти вистругай дороговказну руку, на початку дороги до міста її вистругай.

Затова, така казва Господ БОГ: Понеже сами припомняте беззаконието си, като се откриват престъпленията ви, така че да се виждат греховете ви във всичките ви дела, понеже сами припомняте за себе си, ще бъдете стиснати в шепа.

Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.

А ти, осквернен и безбожен княз на Израил, чийто ден дойде, когато беззаконието стигна до край,

Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на початку двох доріг. Щоб ворожити чарами, трясе він стрілами, питає домашніх божків, розглядає печінку.

така казва Господ БОГ: Махни митрата и свали короната; това няма вече да бъде. Ниското ще се издигне, а високото ще се снижи.

У правиці його був чар на Єрусалим, щоб поставити муроломи, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос окриком, щоб поставити муроломи на брами, щоб насипати вала, щоб збудувати башту.

Ще го преобърна, преобърна, преобърна; и това няма вече да бъде, докато дойде онзи, на когото принадлежи правосъдието; на него ще го дам.

Але буде це їм в їхніх очах, як чарування марнотне, буде для них заприсяження присягами, та він згадає провину, щоб були вони схоплені.

А ти, сине човешки, пророкувай и кажи: Така казва Господ БОГ за синовете на Амон и за техния присмех. Кажи: Меч, меч изтеглен за клане, излъскан, за да пояжда, за да блести —

Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб бачені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, у ворожі руки схоплені будете!

докато те виждат за теб празно видение и докато ти гадаят лъжа, за да бъдеш опрян на шията на избитите безбожни, чийто ден дойде, когато беззаконието стигна до край.

А ти, недостойний, несправедливий князю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінцевої,

Да го върна ли в ножницата му? На мястото, където си бил създаден, в родната ти земя, ще те съдя.

так говорить Господь Бог: Зняти завоя й скинути корону! Це не зостанеться так, піднесеться низьке, а високе понизиться!

Ще излея върху теб негодуванието Си, с огъня на яростта Си ще духна върху теб и ще те предам в ръцете на свирепи хора, които са опитни да погубват.

Руїною, руїною, руїною покладу його! Та цього не станеться, аж поки не прийде Той, Хто має право, і Я Йому дам! А ти, сину людський, пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог на Аммонових синів та про їхню ганьбу: І скажеш: Меч, меч відкритий на різанину, блискучий, щоб блищав, як та блискавка, для тебе бачили обманні видіння, пророкували для тебе неправду, щоб посадити його на шию недостойних злочинців, яких день прийде в час кари кінцевої. Верни ж меча до піхви його! У місці, де створений ти, у краю походження твого осуджу Я тебе! І виллю на тебе Свій гнів, в огні пересердя Свого на тебе дмухну, і дам тебе в руку людей зухвалих, які знищення замишляють! Ти станеш огневі на їжу, твоя кров буде серед землі, не згадають про тебе, бо Я, Господь, говорив це!

Ще станеш гориво за огъня, кръвта ти ще бъде сред земята, няма вече да се помниш, защото Аз, ГОСПОД, изговорих това.