Ecclesiastes 3

Allting har sin tid, och vart företag under himmelen har sin stund.

Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

Födas har sin tid, och dö har sin tid. Plantera har sin tid, och rycka upp det planterade har sin tid.

час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,

Dräpa har sin tid, och läka har sin tid. Bryta ned har sin tid, och bygga upp har sin tid.

час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,

Gråta har sin tid, och le har sin tid. Klaga har sin tid, och dansa har sin tid.

час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,

Kasta undan stenar har sin tid, och samla ihop stenar har sin tid. Taga i famn har sin tid, och avhålla sig från famntag har sin tid.

час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,

Söka upp har sin tid, och tappa bort har sin tid. Förvara har sin tid, och kasta bort har sin tid.

час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,

Riva sönder har sin tid, och sy ihop har sin tid. Tiga har sin tid, och tala har sin tid.

час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,

Älska har sin tid, och hata har sin tid. Krig har sin tid, och fred har sin tid.

час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

Vad förmån av sin möda har då den som arbetar?

Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?

Jag såg vilket besvär Gud har givit människors barn till att plåga sig med.

Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,

Allt har han gjort skönt för sin tid, ja, han har ock lagt evigheten i människornas hjärtan, dock så, att de icke förmå att till fullo, ifrån begynnelsen intill änden, fatta det verk som Gud har gjort.

усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

Jag insåg att intet är bättre för dem, än att de äro glada och göra sig goda dagar, så länge de leva.

Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.

Men om någon kan äta och dricka och njuta vad gott är under all sin möda, så är också detta en Guds gåva.

І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

Jag insåg att allt vad Gud gör skall förbliva evinnerligen; man kan icke lägga något därtill, ej heller taga något därifrån. Och Gud har så gjort, för att man skall frukta honom.

Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

Vad som är, det var redan förut, och vad som kommer att ske, det skedde ock redan förut; Gud söker blott fram det förgångna.

Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!

Ytterligare såg jag under solen att på domarsätet rådde orättfärdighet, och på rättfärdighetens säte orättfärdighet.

І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

Då sade jag i mitt hjärta: Både den rättfärdige och den orättfärdige skall Gud döma; ty vart företag och allt vad man gör har sin tid hos honom.

Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.

Jag sade i mitt hjärta: För människornas skull sker detta, på det att Gud må pröva dem, och på det att de själva må inse att de äro såsom fänad.

Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

Ty det går människors barn såsom det går fänaden, dem alla går det lika. Såsom fänaden dör, så dö ock de; enahanda ande hava de ock alla. Ja, människorna hava intet framför fänaden, ty allt är fåfänglighet.

бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

Alla går de till samma mål; alla have de kommit av stoft, och alla skola de åter varda stoft.

Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...

Vem kan veta om människornas ande att den stiger uppåt, och om fänadens ande att den far ned under jorden?

Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?

Och jag såg att intet är bättre för människan, än att hon är glad under sitt arbete; ty detta är den del hon får. Ty vem kan föra henne tillbaka, så att hon får se och hava glädje av vad som skall ske efter henne?

І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...