Romans 4

What shall we say then that Abraham our father, as pertaining to the flesh, hath found?

Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

For if Abraham were justified by works, he hath whereof to glory; but not before God.

Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

For what saith the scripture? Abraham believed God, and it was counted unto him for righteousness.

Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

Now to him that worketh is the reward not reckoned of grace, but of debt.

А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

But to him that worketh not, but believeth on him that justifieth the ungodly, his faith is counted for righteousness.

А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

Even as David also describeth the blessedness of the man, unto whom God imputeth righteousness without works,

Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

Saying, Blessed are they whose iniquities are forgiven, and whose sins are covered.

Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

Blessed is the man to whom the Lord will not impute sin.

Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

Cometh this blessedness then upon the circumcision only, or upon the uncircumcision also? for we say that faith was reckoned to Abraham for righteousness.

Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

How was it then reckoned? when he was in circumcision, or in uncircumcision? Not in circumcision, but in uncircumcision.

Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

And he received the sign of circumcision, a seal of the righteousness of the faith which he had yet being uncircumcised: that he might be the father of all them that believe, though they be not circumcised; that righteousness might be imputed unto them also:

І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

And the father of circumcision to them who are not of the circumcision only, but who also walk in the steps of that faith of our father Abraham, which he had being yet uncircumcised.

і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

For the promise, that he should be the heir of the world, was not to Abraham, or to his seed, through the law, but through the righteousness of faith.

Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.

For if they which are of the law be heirs, faith is made void, and the promise made of none effect:

Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

Because the law worketh wrath: for where no law is, there is no transgression.

Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

Therefore it is of faith, that it might be by grace; to the end the promise might be sure to all the seed; not to that only which is of the law, but to that also which is of the faith of Abraham; who is the father of us all,

Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

(As it is written, I have made thee a father of many nations,) before him whom he believed, even God, who quickeneth the dead, and calleth those things which be not as though they were.

як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

Who against hope believed in hope, that he might become the father of many nations; according to that which was spoken, So shall thy seed be.

Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

And being not weak in faith, he considered not his own body now dead, when he was about an hundred years old, neither yet the deadness of Sara's womb:

І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

He staggered not at the promise of God through unbelief; but was strong in faith, giving glory to God;

і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

And being fully persuaded that, what he had promised, he was able also to perform.

і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

And therefore it was imputed to him for righteousness.

Тому й залічено це йому в праведність.

Now it was not written for his sake alone, that it was imputed to him;

Та не написано за нього одного, що залічено йому,

But for us also, to whom it shall be imputed, if we believe on him that raised up Jesus our Lord from the dead;

а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

Who was delivered for our offences, and was raised again for our justification.

що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.