Ecclesiastes 2

2:1

Io ho detto in cuor mio: "Andiamo! Io ti voglio mettere alla prova con la gioia, e tu godrai il piacere!" Ed ecco che anche questo è vanità.

Сказав був я в серці своєму: Іди но, хай випробую тебе радістю, і придивись до добра, та й воно ось марнота...

2:2

Io ho detto del riso: "E’ una follia"; e della gioia: "A che giova?"

На сміх я сказав: Нерозумний, а на радість: Що робить вона?

2:3

Io presi in cuor mio la risoluzione di abbandonar la mia carne alle attrattive del vino, e, pur lasciando che il mio cuore mi guidasse saviamente, d’attenermi alla follia, finch’io vedessi ciò ch’è bene che gli uomini facciano sotto il cielo, durante il numero de’ giorni della loro vita.

Задумав я в серці своєму вином оживляти своє тіло, і провадити мудрістю серце своє, і що буду держатись глупоти, аж поки побачу, що ж добре для людських синів, що робили б під небом за короткого часу свого життя.

2:4

Io intrapresi de’ grandi lavori; mi edificai delle case; mi piantai delle vigne;

Поробив я великі діла: поставив для себе доми, задля себе садив виноградники,

2:5

mi feci de’ giardini e dei parchi, e vi piantai degli alberi fruttiferi d’ogni specie;

запровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих.

2:6

mi costrussi degli stagni per adacquare con essi il bosco dove crescevano gli alberi;

Наробив я для себе ставів, щоб поливати із них ліс дерев, що виростали.

2:7

comprai servi e serve, ed ebbi de’ servi nati in casa; ebbi pure greggi ed armenti, in gran numero, più di tutti quelli ch’erano stati prima di me a Gerusalemme;

Набував я для себе рабів та невільниць, були в мене й домівники. А худоби великої та худоби дрібної було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до мене були!

2:8

accumulai argento, oro, e le ricchezze dei re e delle province; mi procurai dei cantanti e delle cantanti, e ciò che fa la delizia de’ figliuoli degli uomini, delle donne in gran numero.

Назбирав я собі також срібла та золота, і скарбів царів та провінцій, завів я собі співаків та співачок, і всякі приємнощі людських синів, жінок наложниць.

2:9

Così divenni grande, e sorpassai tutti quelli ch’erano stati prima di me a Gerusalemme; e la mia sapienza rimase pur sempre meco.

І звеличувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були, моя мудрість стояла також при мені.