Ecclesiastes 3

לכל זמן ועת לכל חפץ תחת השמים׃
Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:
עת ללדת ועת למות עת לטעת ועת לעקור נטוע׃
час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,
עת להרוג ועת לרפוא עת לפרוץ ועת לבנות׃
час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
עת לבכות ועת לשחוק עת ספוד ועת רקוד׃
час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,
עת להשליך אבנים ועת כנוס אבנים עת לחבוק ועת לרחק מחבק׃
час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,
עת לבקש ועת לאבד עת לשמור ועת להשליך׃
час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,
עת לקרוע ועת לתפור עת לחשות ועת לדבר׃
час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
עת לאהב ועת לשנא עת מלחמה ועת שלום׃
час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!
מה יתרון העושה באשר הוא עמל׃
Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?
ראיתי את הענין אשר נתן אלהים לבני האדם לענות בו׃
Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,
את הכל עשה יפה בעתו גם את העלם נתן בלבם מבלי אשר לא ימצא האדם את המעשה אשר עשה האלהים מראש ועד סוף׃
усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...
ידעתי כי אין טוב בם כי אם לשמוח ולעשות טוב בחייו׃
Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.
וגם כל האדם שיאכל ושתה וראה טוב בכל עמלו מתת אלהים היא׃
І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!
ידעתי כי כל אשר יעשה האלהים הוא יהיה לעולם עליו אין להוסיף וממנו אין לגרע והאלהים עשה שיראו מלפניו׃
Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
מה שהיה כבר הוא ואשר להיות כבר היה והאלהים יבקש את נרדף׃
Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!
ועוד ראיתי תחת השמש מקום המשפט שמה הרשע ומקום הצדק שמה הרשע׃
І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...
אמרתי אני בלבי את הצדיק ואת הרשע ישפט האלהים כי עת לכל חפץ ועל כל המעשה שם׃
Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.
אמרתי אני בלבי על דברת בני האדם לברם האלהים ולראות שהם בהמה המה להם׃
Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,
כי מקרה בני האדם ומקרה הבהמה ומקרה אחד להם כמות זה כן מות זה ורוח אחד לכל ומותר האדם מן הבהמה אין כי הכל הבל׃
бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...
הכל הולך אל מקום אחד הכל היה מן העפר והכל שב אל העפר׃
Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...
מי יודע רוח בני האדם העלה היא למעלה ורוח הבהמה הירדת היא למטה לארץ׃
Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?
וראיתי כי אין טוב מאשר ישמח האדם במעשיו כי הוא חלקו כי מי יביאנו לראות במה שיהיה אחריו׃
І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...