Ecclesiastes 3

Il y a un temps pour tout, un temps pour toute chose sous les cieux:

Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

un temps pour naître, et un temps pour mourir; un temps pour planter, et un temps pour arracher ce qui a été planté;

час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,

un temps pour tuer, et un temps pour guérir; un temps pour abattre, et un temps pour bâtir;

час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,

un temps pour pleurer, et un temps pour rire; un temps pour se lamenter, et un temps pour danser;

час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,

un temps pour lancer des pierres, et un temps pour ramasser des pierres; un temps pour embrasser, et un temps pour s'éloigner des embrassements;

час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,

un temps pour chercher, et un temps pour perdre; un temps pour garder, et un temps pour jeter;

час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,

un temps pour déchirer, et un temps pour coudre; un temps pour se taire, et un temps pour parler;

час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,

un temps pour aimer, et un temps pour haïr; un temps pour la guerre, et un temps pour la paix.

час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

Quel avantage celui qui travaille retire-t-il de sa peine?

Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?

J'ai vu à quelle occupation Dieu soumet les fils de l'homme.

Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,

Il fait toute chose bonne en son temps; même il a mis dans leur coeur la pensée de l'éternité, bien que l'homme ne puisse pas saisir l'oeuvre que Dieu fait, du commencement jusqu'à la fin.

усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

J'ai reconnu qu'il n'y a de bonheur pour eux qu'à se réjouir et à se donner du bien-être pendant leur vie;

Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.

mais que, si un homme mange et boit et jouit du bien-être au milieu de tout son travail, c'est là un don de Dieu.

І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

J'ai reconnu que tout ce que Dieu fait durera toujours, qu'il n'y a rien à y ajouter et rien à en retrancher, et que Dieu agit ainsi afin qu'on le craigne.

Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

Ce qui est a déjà été, et ce qui sera a déjà été, et Dieu ramène ce qui est passé.

Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!

J'ai encore vu sous le soleil qu'au lieu établi pour juger il y a de la méchanceté, et qu'au lieu établi pour la justice il y a de la méchanceté.

І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

J'ai dit en mon coeur: Dieu jugera le juste et le méchant; car il y a là un temps pour toute chose et pour toute oeuvre.

Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.

J'ai dit en mon coeur, au sujet des fils de l'homme, que Dieu les éprouverait, et qu'eux-mêmes verraient qu'ils ne sont que des bêtes.

Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

Car le sort des fils de l'homme et celui de la bête sont pour eux un même sort; comme meurt l'un, ainsi meurt l'autre, ils ont tous un même souffle, et la supériorité de l'homme sur la bête est nulle; car tout est vanité.

бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

Tout va dans un même lieu; tout a été fait de la poussière, et tout retourne à la poussière.

Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...

Qui sait si le souffle des fils de l'homme monte en haut, et si le souffle de la bête descend en bas dans la terre?

Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?

Et j'ai vu qu'il n'y a rien de mieux pour l'homme que de se réjouir de ses oeuvres: c'est là sa part. Car qui le fera jouir de ce qui sera après lui?

І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...