Psalms 60

(Til sangmesteren. Al-sjusjan-edut. En miktam af David til til indøvelse, dengang han kæmpede med Aram-Naharajim og Aram-Zoba, og Joab vendte tilbage og slog edomitterne i Saltdalen, 12000 mand.) Gud, du har stødt os fra dig, nedbrudt os, du vredes - vend dig til os igen;

Для дириґетна хору. На спів: „Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання,

du lod Landet skælve, slå Revner, læg nu dets Brist, thi det vakler!

коли він підпалив був Арам двух річок і Арам Цови, і вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч.

Du lod dit Folk friste ondt, iskænked os døvende Vin.

Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!

Dem, der frygter dig, gav du et Banner, hvorhen de kan fly for Buen. - Sela.

Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!

Til Frelse for dine elskede hjælp med din højre, bønhør os!

Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...

Gud talede i sin Helligdom: "Jeg vil udskifte Sikem med jubel, udmåle Sukkots Dal;

Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.

mit er Gilead, mit er Manasse, Efraim er mit Hoveds Værn, Juda min Herskerstav,

Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!

Moab min Vaskeskål, på Edom kaster jeg min Sko, over Filisterland jubler jeg."

У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!

Hvo bringer mig hen til den faste Stad, hvo leder mig hen til Edom?

Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.

Har du ikke, Gud, stødt os fra dig? Du ledsager ej vore Hære.

Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!

Giv os dog Hjælp mod Fjenden! Blændværk er Menneskers Støtte.

Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?

Med Gud skal vi øve vældige Ting, vore Fjender træder han ned!

Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже? Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота! Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!