Isaiah 29

Горко на Ариил, Ариил, града, в който Давид се засели! Прибавете година на година, празниците нека се извъртат.

Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!

И Аз ще притесня Ариил, и ще настане тъга и скръб, и той ще Ми бъде наистина като Божие огнище.

І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.

И ще разположа стан наоколо против теб, ще те обсадя с могили и ще издигна кули против теб.

І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.

И ти ще бъдеш принизен, ще говориш из земята, и говоренето ти ще бъде глухо из пръстта. И гласът ти ще бъде както на дух из земята и говоренето ти ще бъде шепот из пръстта.

І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.

А множеството на неприятелите ти ще бъде като ситен прах и множеството на насилниците — като дребна плява, която се отвява. И това ще стане внезапно, в един миг.

І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно..

Ще бъде посетен от ГОСПОДА на Войнствата с гръм и със земетресение и с голям шум, буря и вихрушка и пояждащ огнен пламък.

Господь Саваот тебе громом та трусом навідає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняним їдким полум'ям.

И като сън, като нощно видение ще бъде множеството на всичките народи, които воюват против Ариил, и всички, които се бият против него и против крепостите му, и които го притесняват.

І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.

И както гладният сънува, че ето, яде, но се събужда и душата му е празна; и както жадният сънува, че ето, пие, но се събужда и ето, отпаднал е и душата му е жадна; така ще бъде множеството на всичките народи, които воюват против хълма Сион.

І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.

Стойте смаяни и се чудете, заслепете се и ослепейте! Те са пияни, но не от вино; политат, но не от спиртно питие.

Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п'янкого напою,

Защото ГОСПОД изля на вас дух на дълбок сън и затвори очите ви; скри пророците и първенците ви, и гледачите.

бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!

И всяко пророческо видение стана за вас като думите на запечатана книга, която дават на някой грамотен и казват: Я прочети това! — а той казва: Не мога, защото е запечатано.

І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Не можу, вона ж запечатана.

И дават книгата на някой неграмотен и казват: Я прочети това! — а той казва: Неграмотен съм.

І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Я не вмію читати.

И Господ каза: Понеже този народ се приближава към Мен с устата си и с устните си Ме почита, но е отдалечил сърцето си от Мен и страхът им от Мен е според научена човешка заповед,

І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,

затова, ето, ще продължа да върша чудно дело с този народ, чудно и странно дело. И мъдростта на мъдрите му ще погине, и разумът на разумните му ще се скрие.

тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.

Горко на онези, които дълбоко крият намеренията си от ГОСПОДА и чиито дела стават в тъмнина, и които казват: Кой ни вижда? Кой ни знае?

Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?

О, вашата опърничавост! Грънчарят ще се счете ли като глината? Направеното ще каже ли за този, който го е направил: Той не ме е направил? И изработеното ще каже ли за този, който го е изработил: Той не разбира?

О, ваша фальшивосте! Чи ганчар уважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а твір про свого творця говоритиме: Він не розуміє цього?

Няма ли след още съвсем малко време да се обърне Ливан в плодородно поле, а плодородното поле да се счита като гора?

Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс?

И в онзи ден глухите ще чуят писаното слово и очите на слепите ще прогледнат от мрака и тъмнината.

І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть,

И кротките ще умножат радостта си в ГОСПОДА и сиромасите между хората ще се развеселят в Светия Израилев.

і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!

Защото насилникът изчезна и присмивачът се изгуби, и всички, които дебнеха за беззаконие, се отсякоха,

Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду,

които изкарват човек виновен за една дума и поставят примка за онзи, който върши правда в портата, и с лъжа изкарват праведния крив.

хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою.

Затова ГОСПОД, който е изкупил Авраам, така казва за якововия дом: Няма вече да се посрами Яков и няма вече да побледнее лицето му;

Тому то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер,

защото, когато той, когато децата му видят делото на ръцете Ми сред себе си, ще осветят Името Ми и ще осветят Светия Яковов, и ще се боят от Израилевия Бог.

бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!

И заблудените духом ще познаят разум и роптателите ще приемат поука.

Тоді то хто блудить у дусі, ті розум пізнають, а хто ремствує, ті поуки навчаться!