Isaiah 28

Горко на горделивия венец на ефремовите пияници и на повехналия цвят на славната му красота, който е на върха на тлъстата долина на победените от виното!

Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежить на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих!

Ето, ГОСПОД има един мощен и силен, като буря с град и опустошителна вихрушка, като буря от силни прелели води поваля с ръка на земята.

Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!

С крака ще се тъпче горделивият венец на ефремовите пияници.

Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних,

И повехналият цвят на славната им красота, който е на върха на тлъстата долина, ще стане като ранната й смокиня преди лятото, която, щом я вземе в ръка онзи, който я види, я поглъща.

і станеться квітка зів'яла краси його гордости, що на верхів'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його!

В онзи ден ГОСПОД на Войнствата ще бъде славен венец и красива корона за остатъка от народа Си,

Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його,

и дух на правосъдие за онзи, който седи да съди, и сила за тези, които отблъсват битката до портата.

і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!

Но и тези се клатушкат от вино и се заблудиха от спиртно питие; свещеник и пророк се клатушкат от спиртно питие, обладани са от вино, заблудиха се от спиртно питие, клатушкат се във видението, препъват се в съденето,

І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються...

защото всичките трапези са пълни с бълвоч и нечистота, така че няма място.

Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!...

Кого да научи на знание? На кого да даде да разбере посланието? Отбитите от мляко ли? Отделените от гърди ли?

Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?

Защото дава заповед след заповед, заповед след заповед, правило след правило, правило след правило, тук малко, там малко.

Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.

Наистина с гъгниви устни и с друг език ще говори на този народ

Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому

Онзи, който им каза: Това е почивката, успокойте уморения; и това е отдихът! — но те не желаеха да слушат.

Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати.

Затова словото ГОСПОДНО ще стане за тях заповед след заповед, заповед след заповед, правило след правило, правило след правило, тук малко, там малко — за да ходят и да паднат по гръб и да се разбият, да се впримчат и да се хванат.

І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!...

Затова слушайте словото ГОСПОДНО, вие присмивачи, властници на този народ, който е в Ерусалим.

Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!

Понеже казахте: Сключихме завет със смъртта и направихме договор с Шеол — когато заливащото бедствие минава, да не дойде до нас, защото си направихме лъжата прибежище и се скрихме в измамата.

Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались!

Затова, така казва Господ БОГ: Ето, Аз полагам в Сион камък за основа, избран камък, скъпоценен крайъгълен камък, здрава основа; който вярва в Него, няма да бърза страхливо.

Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений!

Ще направя правосъдието мерителна връв и правдата — везна; и градушка ще помете прибежището при лъжата и води ще залеят скривалището.

І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють!

Заветът ви със смъртта ще бъде унищожен и договорът ви с Шеол няма да устои. Когато заливащото бедствие минава, ще бъдете стъпкани от него.

І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче!

Колкото пъти минава, ще ви хваща; защото сутрин след сутрин ще минава, денем и нощем; и само слухът за него да чуе някой, ще се ужаси.

Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, і станеться, тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це...

Защото леглото е твърде късо, за да се изтегне някой и завивката е твърде тясна, за да се завие някой.

Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним...

Защото ГОСПОД ще стане както на хълма Ферасим, ще се разгневи както в долината Гаваон, за да направи делото Си, чудното Си дело, и да извърши работата Си, удивителната Си работа.

Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!

И сега не се присмивайте, да не би да се стегнат оковите ви по-здраво; защото чух за погубление, предрешено от Господа БОГА на Войнствата, над цялата земя.

Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю...

Дайте ухо и слушайте гласа ми; внимавайте и слушайте какво говоря!

Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!

Орачът всеки ден ли оре, за да посее? Всеки ден ли разтваря бразди и разбива буците на нивата си?

Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує?

Когато изравни лицето й, не пръска ли копър и не посява ли кимион, не сее ли жито в редове и ечемика на определеното му място, и бяло жито наоколо?

Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її?

Защото неговият Бог го учи да постъпва правилно и го поучава.

І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього:

Защото не се вършее копър с диканя и кола не се върти върху кимиона, а копърът се очуква с тояга и кимионът — с прът.

Бож не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин.

А хлебното жито се стрива. Защото човек не го вършее постоянно и не го стрива с колелото на колата си, и не го раздробява с копитата на конете си.

Розтирається збіжжя? Ні, бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його.

И това също произлиза от ГОСПОДА на Войнствата, който е чудесен в съвет, превъзходен в мъдрост.

І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада Його, і велика премудрість Його!