Genesis 26

И настана глад по земята, след първия глад, който беше в дните на Авраам. И Исаак отиде в Герар, при филистимския цар Авимелех.

І настав був голод у Краю, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.

И ГОСПОД му се яви и каза: Не слизай в Египет; живей в земята, за която ще ти кажа:

І явився йому Господь і сказав: Не ходи до Єгипту, оселися в землі, про яку Я скажу тобі.

Живей като чужденец в тази земя! И Аз ще бъда с теб и ще те благословя, защото на теб и на потомството ти ще дам всички тези земи, и ще изпълня клетвата, с която се заклех на баща ти Авраам,

Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та нащадкам твоїм дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму.

и ще умножа потомството ти като небесните звезди и ще дам на потомството ти всички тези земи, и в твоето потомство ще се благославят всичките народи на земята,

І розмножу нащадків твоїх, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі народи землі,

понеже Авраам послуша гласа Ми и опази поръченията Ми, заповедите Ми, наредбите Ми и законите Ми.

через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої.

Затова Исаак остана в Герар.

І осів Ісак у Ґерарі.

И когато местните жители го попитаха за жена му, той каза: Тя ми е сестра. — защото се боеше да каже: Жена ми е. — като си казваше: Да не би местните жители да ме убият поради Ревека. — понеже тя беше красива на глед.

І питалися люди тієї місцевости про жінку його. А він відказав: Вона сестра моя, бо боявся сказати: Вона жінка моя, щоб не вбили мене люди тієї місцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вона.

А след като беше преседял там дълго време, филистимският цар Авимелех, като погледна от прозореца, видя, че Исаак се смееше играейки с жена си Ревека.

І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю.

Тогава Авимелех повика Исаак и каза: Ето, тя наистина ти е жена! А ти защо каза: Тя ми е сестра! Исаак му каза: Защото си казах: Да не би да умра заради нея.

І покликав Авімелех Ісака та й сказав: Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: Вона сестра моя? Ісак же йому відповів: Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!

И Авимелех каза: Какво е това, което си ни сторил? Лесно можеше някой от народа да лежи с жена ти, и ти щеше да ни навлечеш грях!

І сказав Авімелех: Що ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, і ти гріх би спровадив на нас!

Затова Авимелех заповяда на целия народ, като каза: Който се допре до този човек или до жена му, непременно ще се умъртви!

І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий.

И Исаак зася в онази земя и събра през същата година стократно, и ГОСПОД го благослови.

І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.

Човекът ставаше велик и продължаваше да става богат, докато стана много богат.

І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий.

Той придоби овце и говеда и много слуги; а филистимците му завиждаха.

І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни.

И филистимците затрупаха и напълниха с пръст всичките кладенци, които слугите на баща му бяха изкопали в дните на баща му Авраам.

І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, і понаповнювали їх землею.

И Авимелех каза на Исаак: Иди си от нас, защото си станал много по-силен от нас!

І сказав Авімелех Ісакові: Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!

Затова Исаак си отиде оттам, разпъна шатрите си в долината Герар и живееше там.

І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розтаборився, та й осів там.

А Исаак изкопа наново водните кладенци, които бяха изкопани в дните на баща му Авраам, защото филистимците ги бяха затрупали след смъртта на Авраам, и ги нарече по имената, с които ги беше нарекъл баща му.

І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав.

И слугите на Исаак копаха в долината и намериха там кладенец с жива вода.

І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води.

Но герарските говедари се караха с говедарите на Исаак, като казваха: Наша е водата! Затова Исаак нарече кладенеца Есек, понеже се караха за него.

І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: Це наша вода! І він назвав ім'я для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним.

После изкопаха друг кладенец, но и за него се караха, затова го нарече Ситна.

І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім'я: Ситна.

Тогава той се премести оттам и изкопа друг кладенец; и за него не се караха. И го нарече Роовот, като казваше: Защото сега ГОСПОД ни даде пространно място, и ние ще бъдем плодовити в тази земя.

І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, і не сварились за неї. І він назвав для неї ім'я: Реховот, і сказав: Тепер нам поширив Господь, і в Краю ми розмножимось.

Оттам отиде във Вирсавее.

А звідти піднявся він до Беер-Шеви.

И ГОСПОД му се яви през същата нощ и каза: Аз съм Бог на баща ти Авраам. Не се бой, защото Аз съм с теб! Ще те благословя и ще умножа твоето потомство заради слугата Си Авраам.

І явився йому Господь тієї ночі й сказав: Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу нащадків твоїх ради Авраама, Мойого раба.

И той издигна там олтар и призова Името на ГОСПОДА. Там разпъна и шатрата си, и там слугите на Исаак изкопаха кладенец.

І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали.

Тогава Авимелех отиде при него от Герар с приятеля си Охозат и военачалника си Фихол.

І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його.

И Исаак им каза: Защо сте дошли при мен, като ме мразите и ме изпъдихте от вас?

І сказав їм Ісак: Чого ви до мене прийшли? Ви ж зненавиділи мене, і вислали мене від себе.

А те казаха: Видяхме явно, че ГОСПОД е с теб, и си казахме: Нека се положи клетва между нас, между нас и теб, и нека направим договор с теб,

А ті відказали: Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою,

че няма да ни сториш зло, както и ние не се допряхме до теб и както само добро ти правихме и те изпратихме с мир. Сега виждаме, че ти си благословен от ГОСПОДА.

що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа!

Тогава Исаак им даде угощение и те ядоха и пиха.

І він учинив для них гостину, і вони їли й пили.

На сутринта станаха рано и се заклеха един на друг. После Исаак ги изпрати и те си отидоха от него с мир.

А рано вони повставали, і присягли один одному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром.

И в същия ден слугите на Исаак дойдоха и му съобщиха за кладенеца, който бяха изкопали, и му казаха: Намерихме вода.

І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: Ми воду знайшли!

И го нарече Савее. Затова името на града е Вирсавее до днес.

І він назвав її: Шів'а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня.

А когато Исав беше на четиридесет години, взе за жена Юдита, дъщеря на хетееца Веири, и Васемата, дъщеря на хетееца Елон.

І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона.

Те бяха горест за душата на Исаак и Ревека.

І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки.