Acts 1

Първата книга написах, о, Теофиле, за всичко, което Иисус вършеше и учеше, откакто започна,
Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав,
до деня, когато се възнесе, след като даде чрез Светия Дух заповеди на апостолите, които беше избрал,
аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся.
на които и представи Себе Си жив след страданието Си с много верни доказателства, като им се явяваше в продължение на четиридесет дни и говореше за Божието царство.
А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з'являвся та про Божеє Царство казав.
И като се събираше с тях, им поръча да не напускат Ерусалим, а да чакат обещанието от Отца, за което, каза Той, чухте от Мен.
А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, що про неї, - казав, - ви чули від Мене.
Защото Йоан кръщаваше с вода, а вие ще бъдете кръстени със Свети Дух не след много дни.
Іван бо водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!
И така, като се събраха, те Го попитаха, като казаха: Господи, в това ли време ще възстановиш на Израил царството?
А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?
Той им каза: Не е за вас да знаете години или времена, които Отец е положил в Собствената Си власт.
А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.
Но ще приемете сила, когато дойде върху вас Светият Дух, и ще бъдете свидетели за Мен както в Ерусалим, така и в цяла Юдея и Самария, и до края на земята.
Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.
И като изрече това, докато те гледаха, Той се възнесе и облак Го прие от погледа им.
І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...
И докато се взираха към небето, когато възлизаше, ето, двама мъже в бели дрехи застанаха при тях,
А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,
които и казаха: Галилеяни, защо стоите и гледате към небето? Този Иисус, който се възнесе от вас на небето, ще дойде така, както Го видяхте да отива на небето.
та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!
Тогава те се върнаха в Ерусалим от хълма, наречен Елеонски, който е близо до Ерусалим, на разстояние един съботен ден път.
Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знаходиться поблизько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.
И когато влязоха в града, се качиха в горната стая, където пребиваваха – Петър и Йоан, Яков и Андрей, Филип и Тома, Вартоломей и Матей, Яков Алфеев и Симон Зилот, и Юда Яковов.
А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
Всички тези единодушно бяха в постоянна молитва (и моление) с някои жени и Мария, майката на Иисус, и с братята Му.
Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.
През тези дни Петър стана сред учениците, а имаше събрано множество около сто и двадесет души, и каза:
Тими ж днями Петро став посеред братів а народу було поіменно до ста двадцяти та й промовив:
Братя, трябваше да се изпълни написаното, което Светият Дух предсказа чрез устата на Давид за Юда, който стана водител на тези, които хванаха Иисус.
Мужі-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопив,
Защото той се числеше към нас и получи дял в това служение.
бо він був зарахований з нами, і жереб служіння оцього прийняв.
Той придоби нива със заплатата на своята неправда и като падна презглава, се пукна през средата и всичките му черва изтекоха.
І він поле набув за заплату злочинства, а впавши сторчма, він тріснув надвоє, і все нутро його вилилось...
И това стана известно на всичките ерусалимски жители, така че тази нива се нарича на техен език Акелдама, тоест Кръвна нива.
І стало відоме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама, що є: Поле крови.
Защото е писано в книгата на Псалмите: ?Жилището му да запустее и да няма кой да живее в него“; и: ?Друг нека вземе чина му.“
Бо написано в книзі Псалмів: Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде, а також: А служіння його забере нехай інший.
И така, от тези мъже, които вървяха с нас през цялото време, когато Господ Иисус влизаше и излизаше между нас –
Отже треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами,
като се започне от Йоановото кръщение до деня, когато се възнесе от нас – един от тях трябва да стане свидетел с нас на възкресението Му.
зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення.
И така, поставиха на средата двама – Йосиф, наречен Варсава, който се наричаше и Юст, и Матия.
І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія.
И се помолиха, казвайки: Ти, Господи, който познаваш сърцата на всички, покажи кого от тези двама си избрал
А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,
да вземе дела на това служение и апостолство, от което отстъпи Юда, за да отиде на своето си място.
щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце.
И хвърлиха жребий за тях и жребият падна на Матия, и той се причисли към единадесетте апостоли.
І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.