Romans 4

Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

quid ergo dicemus invenisse Abraham patrem nostrum secundum carnem

Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

si enim Abraham ex operibus iustificatus est habet gloriam sed non apud Deum

Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

quid enim scriptura dicit credidit Abraham Deo et reputatum est illi ad iustitiam

А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

ei autem qui operatur merces non inputatur secundum gratiam sed secundum debitum

А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

ei vero qui non operatur credenti autem in eum qui iustificat impium reputatur fides eius ad iustitiam

Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

sicut et David dicit beatitudinem hominis cui Deus accepto fert iustitiam sine operibus

Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

beati quorum remissae sunt iniquitates et quorum tecta sunt peccata

Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

beatus vir cui non inputabit Dominus peccatum

Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

beatitudo ergo haec in circumcisione an etiam in praeputio dicimus enim quia reputata est Abrahae fides ad iustitiam

Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

quomodo ergo reputata est in circumcisione an in praeputio non in circumcisione sed in praeputio

І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

et signum accepit circumcisionis signaculum iustitiae fidei quae est in praeputio ut sit pater omnium credentium per praeputium ut reputetur et illis ad iustitiam

і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

et sit pater circumcisionis non his tantum qui sunt ex circumcisione sed et his qui sectantur vestigia quae est in praeputio fidei patris nostri Abrahae

Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.

non enim per legem promissio Abrahae aut semini eius ut heres esset mundi sed per iustitiam fidei

Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

si enim qui ex lege heredes sunt exinanita est fides abolita est promissio

Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

lex enim iram operatur ubi enim non est lex nec praevaricatio

Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

ideo ex fide ut secundum gratiam ut firma sit promissio omni semini non ei qui ex lege est solum sed et ei qui ex fide est Abrahae qui est pater omnium nostrum

як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

sicut scriptum est quia patrem multarum gentium posui te ante Deum cui credidit qui vivificat mortuos et vocat quae non sunt tamquam ea quae sunt

Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

qui contra spem in spem credidit ut fieret pater multarum gentium secundum quod dictum est sic erit semen tuum

І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

et non infirmatus fide consideravit corpus suum emortuum cum fere centum annorum esset et emortuam vulvam Sarrae

і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

in repromissione etiam Dei non haesitavit diffidentia sed confortatus est fide dans gloriam Deo

і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

plenissime sciens quia quaecumque promisit potens est et facere

Тому й залічено це йому в праведність.

ideo et reputatum est illi ad iustitiam

Та не написано за нього одного, що залічено йому,

non est autem scriptum tantum propter ipsum quia reputatum est illi

а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

sed et propter nos quibus reputabitur credentibus in eum qui suscitavit Iesum Dominum nostrum a mortuis

що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.

qui traditus est propter delicta nostra et resurrexit propter iustificationem nostram