Acts 28

А коли врятувалися ми, то довідалися, що острів той зветься Меліта.

et cum evasissemus tunc cognovimus quia Militene insula vocatur barbari vero praestabant non modicam humanitatem nobis

Тубільці ж нам виявили надзвичайну людяність, бо вони запалили огонь, ішов бо дощ і був холод, і прийняли нас усіх.

accensa enim pyra reficiebant nos omnes propter imbrem qui inminebat et frigus

Як Павло ж назбирав купу хмизу та й поклав на огонь, змія вискочила через жар, і почепилась на руку йому...

cum congregasset autem Paulus sarmentorum aliquantam multitudinem et inposuisset super ignem vipera a calore cum processisset invasit manum eius

Як тубільці ж угледіли, що змія почепилась на руку йому, зачали говорити один одному: Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, Помста жити не дозволила!

ut vero viderunt barbari pendentem bestiam de manu eius ad invicem dicebant utique homicida est homo hic qui cum evaserit de mari Ultio non sinit vivere

Він струснув ту звірюку в огонь, і ніякої шкоди не зазнав!

et ille quidem excutiens bestiam in ignem nihil mali passus est

А вони сподівалися, що він спухне або впаде мертвий умить. Коли ж довго чекали того та побачили, що ніякого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог...

at illi existimabant eum in tumorem convertendum et subito casurum et mori diu autem illis sperantibus et videntibus nihil mali in eo fieri convertentes se dicebant eum esse deum

Навкруги ж того місця знаходились, добра начальника острова, на ім'я Публія, він прийняв нас, і три дні ласкаво гостив.

in locis autem illis erant praedia principis insulae nomine Publii qui nos suscipiens triduo benigne exhibuit

І сталось, що Публіїв батько лежав, слабий на пропасницю та на червінку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоровив його.

contigit autem patrem Publii febribus et dysenteria vexatum iacere ad quem Paulus intravit et cum orasset et inposuisset ei manus salvavit eum

Якже трапилось це, то й інші на острові, що мали хвороби, приходили та вздоровлялись.

quo facto et omnes qui in insula habebant infirmitates accedebant et curabantur

Вони нас вшанували й великими почестями, а як ми від'їжджали, понакладали, чого було треба.

qui etiam multis honoribus nos honoraverunt et navigantibus inposuerunt quae necessaria erant

А по трьох місяцях ми відпливли на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоскурів, і що на острові він перезимував.

post menses autem tres navigavimus in nave alexandrina quae in insula hiemaverat cui erat insigne Castorum

І, як ми допливли в Сіракузи, пробули там три дні.

et cum venissemus Syracusam mansimus ibi triduo

А звідти, пливучи понад берегом, прибули ми до Реґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путеолі,

inde circumlegentes devenimus Regium et post unum diem flante austro secunda die venimus Puteolos

де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули ми до Риму.

ubi inventis fratribus rogati sumus manere apud eos dies septem et sic venimus Romam

А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфору та до Тритаверни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілішав.

et inde cum audissent fratres occurrerunt nobis usque ad Appii Forum et Tribus Tabernis quos cum vidisset Paulus gratias agens Deo accepit fiduciam

А коли прибули ми до Риму, Павлові дозволено жити осібно, ураз із вояком, що його сторожив.

cum venissemus autem Romam permissum est Paulo manere sibimet cum custodiente se milite

І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звичаїв отцівських, та проте мене видано з Єрусалиму ув'язненого в руки римлян.

post tertium autem diem convocavit primos Iudaeorum cumque convenissent dicebat eis ego viri fratres nihil adversus plebem faciens aut morem paternum vinctus ab Hierosolymis traditus sum in manus Romanorum

Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було.

qui cum interrogationem de me habuissent voluerunt me dimittere eo quod nulla causa esset mortis in me

Та юдеї противилися, тому змушений був я відкликатися на суд кесарів, але не для того, щоб народ свій у чомусь оскаржити.

contradicentibus autem Iudaeis coactus sum appellare Caesarem non quasi gentem meam habens aliquid accusare

Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, бо то за надію Ізраїлеву я обкутий цими кайданами...

propter hanc igitur causam rogavi vos videre et adloqui propter spem enim Israhel catena hac circumdatus sum

А вони відказали йому: Не одержали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.

at illi dixerunt ad eum nos neque litteras accepimus de te a Iudaea neque adveniens aliquis fratrum nuntiavit aut locutus est quid de te malum

Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відомо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються.

rogamus autem a te audire quae sentis nam de secta hac notum est nobis quia ubique ei contradicitur

А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в господу. А він їм від ранку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідоцтва давав, і переконував їх про Ісуса Законом Мойсея й Пророками.

cum constituissent autem illi diem venerunt ad eum in hospitium plures quibus exponebat testificans regnum Dei suadensque eos de Iesu ex lege Mosi et prophetis a mane usque ad vesperam

І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.

et quidam credebant his quae dicebantur quidam vero non credebant

Вони між собою незгідні були й повиходили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,

cumque invicem non essent consentientes discedebant dicente Paulo unum verbum quia bene Spiritus Sanctus locutus est per Esaiam prophetam ad patres nostros

промовляючи: Піди до народу цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не будете, дивитися будете оком, але не побачите!

dicens vade ad populum istum et dic aure audietis et non intellegetis et videntes videbitis et non perspicietis

Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують на вуха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

incrassatum est enim cor populi huius et auribus graviter audierunt et oculos suos conpresserunt ne forte videant oculis et auribus audiant et corde intellegant et convertantur et sanem illos

Тож нехай для вас буде відоме, що послано Боже спасіння оце до поган, і почують вони!

notum ergo sit vobis quoniam gentibus missum est hoc salutare Dei ipsi et audient

Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.

І цілих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто приходив до нього,

mansit autem biennio toto in suo conducto et suscipiebat omnes qui ingrediebantur ad eum

і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа!

praedicans regnum Dei et docens quae sunt de Domino Iesu Christo cum omni fiducia sine prohibitione