Habakkuk 3

Молитва пророка Авакума, для співу на струнному приладі:

En bön av profeten Habackuk; till Sigjonót.

Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!

 HERRE, jag har hört om dig och häpnat.  HERRE, förnya i dessa år dina gärningar,  låt oss förnimma dem i dessa år.  Mitt i din vrede må du tänka på förbarmande.

Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!

 Gud kommer från Teman,  den helige från berget Paran.  Sela.  Hans majestät övertäcker himmelen,  och av hans lov är jorden full.2 Mos. 19,16 f. 5 Mos. 33,2. Dom. 5,4.

А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.

 Då uppstår en glans såsom av solljus,  strålar gå ut ifrån honom,  och han höljer i dem sin makt.2 Mos. 24,17.

Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум'я.

 Framför honom går pest,  och feberglöd följer i hans spår.2 Mos. 9,3. 12,29.

Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Путі Його вічні.

 Han träder fram -- därmed kommer han jorden att darra;  en blick -- och han kommer folken att bäva.  De uråldriga bergen splittras,  de eviga höjderna sjunka ned.  Han vandrar de vägar han fordom gick.Ps. 68,8 f.

Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.

 Jag ser Kusans hyddor hemsökta av fördärv;  tälten darra i Midjans land.

Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?

 Harmas då HERREN på strömmar?  Ja, är din vrede upptänd mot strömmarna  eller din förgrymmelse mot havet,  eftersom du så färdas fram med dina hästar,  med dina segerrika vagnar?2 Mos. 14,26 f. 15,3 f.

Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.

 Framtagen och blottad är din båge,  ditt besvurna ords pilar.  Sela.5 Mos. 32,41 f.  Till strömfåror klyver du jorden.

Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.

 Bergen se dig och bäva;  såsom en störtskur far vattnet ned.  Djupet låter höra sin röst,  mot höjden lyfter det sina händer.Ps. 77,19.

Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого.

 Sol och måne stanna i sin boning  för skenet av dina farande pilar,  för glansen av ditt blixtrande spjut.Jos. 10,12 f.

У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.

 I förgrymmelse går du fram över jorden,  i vrede tröskar du sönder folken.

Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.

 Du drager ut för att frälsa ditt folk,  för att bereda frälsning åt din smorde.  Du krossar taket på de ogudaktigas hus,  du bryter ned huset, från grunden till tinnarna.  Sela.

Ти пробив його списами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити; вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.

 Du genomborrar deras styresmans huvud med hans egna pilar,  när de storma fram till att förskingra oss, under fröjd,  såsom gällde det att i lönndom äta upp en betryckt.

Ти кіньми Своїми по морю топтав, по водній великій громаді.

 Du far med dina hästar fram över havet,  över de stora vattnens svall.Ps. 77,20.

Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.

 Jag hör det och darrar i mitt innersta,  vid dånet skälva mina läppar;  maktlöshet griper benen i min kropp,  jag darrar på platsen där jag står.  Ty jag måste ju stilla uthärda nödens tid,  medan det kommer, som skall tränga folket.

Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,

 Ja, fikonträdet blomstrar icke mer,  och vinträden giva ingen skörd,  olivträdets frukt slår fel  och fälten alstra ingen äring,  fåren ryckas bort ur fållorna,  och inga oxar finnas mer i stallen.

то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!

 Likväl vill jag glädja mig i HERREN  och fröjda mig i min frälsnings Gud.Ps. 46,2 f.

Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.

 HERREN, Herren är min starkhet;  han gör mina fötter såsom hindens  och låter mig gå fram över mina höjder.  För sångmästaren, med mitt strängaspel.2 Sam. 22,34. Ps. 18,34.