Romans 4

Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

Hvad skal vi da si at vår far Abraham har opnådd efter kjødet?

Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

For blev Abraham rettferdiggjort av gjerninger, da har han noget å rose sig av. Men det har han ikke for Gud;

Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

for hvad sier Skriften? Abraham trodde Gud, og det blev regnet ham til rettferdighet;

А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

men den som har gjerninger, ham tilregnes lønnen ikke av nåde, men som skyldighet;

А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

den derimot som ikke har gjerninger, men tror på ham som rettferdiggjør den ugudelige, ham regnes hans tro til rettferdighet.

Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

Således priser også David det menneske salig som Gud tilregner rettferdighet uten gjerninger:

Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

Salige er de hvis overtredelser er forlatt, og hvis synder er skjult,

Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

salig er den mann som Herren ikke tilregner synd.

Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

Gjelder nu denne saligprisning de omskårne, eller også de uomskårne? Vi sier jo at troen blev regnet Abraham til rettferdighet;

Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

hvorledes blev den da tilregnet ham? da han var omskåret, eller da han hadde forhud? Ikke da han var omskåret, men da han hadde forhud,

І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

og han fikk omskjærelsens tegn som et segl på rettferdigheten ved den tro som han hadde da han var uomskåret, forat han skulde være far til alle de uomskårne som tror, så rettferdigheten kunde tilregnes også dem,

і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

og far til de omskårne som ikke bare har omskjærelsen, men også vandrer i fotsporene av den tro som vår far Abraham hadde da han var uomskåret.

Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.

For ikke ved loven fikk Abraham eller hans ætt det løfte at han skulde være arving til verden, men ved troens rettferdighet.

Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

For dersom de som holder sig til loven, er arvinger, da er troen blitt unyttig, og løftet blitt til intet;

Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

for loven virker vrede; men hvor det ikke er nogen lov, er det heller ingen overtredelse.

Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

Derfor fikk han løftet ved troen, forat det kunde være som en nåde, så løftet kunde stå fast for hele ætten, ikke bare for den som har loven, men også for den som har Abrahams tro, han som er far til oss alle

як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

- som skrevet er: Til mange folks far har jeg satt dig - for Guds åsyn, hvem han trodde, han som gjør de døde levende og nevner det som ikke er til, som om det var til.

Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

Mot håp trodde han med håp, forat han skulde bli mange folks far efter det som sagt var: Så skal din ætt bli;

І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

og uten å bli svak i troen så han på sitt eget legeme, som var utlevd, han var næsten hundre år gammel, og på Saras utdødde morsliv;

і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

på Guds løfte tvilte han ikke i vantro, men blev sterk i sin tro, idet han gav Gud æren

і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

og var fullt viss på at det han hadde lovt, det var han også mektig til å gjøre.

Тому й залічено це йому в праведність.

Derfor blev det også regnet ham til rettferdighet.

Та не написано за нього одного, що залічено йому,

Men ikke bare for hans skyld er det skrevet at det blev tilregnet ham,

а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

men også for vår skyld, som det vil bli tilregnet, vi som tror på ham som opvakte Jesus, vår Herre, fra de døde,

що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.

han som blev gitt for våre overtredelser og opreist til vår rettferdiggjørelse.