Psalms 124

Пісня прочан. Давидова. Коли б не Господь, що був з нами нехай но ізраїль повість!

Canto dei pellegrinaggi. Di Davide. Se non fosse stato l’Eterno che fu per noi, lo dica pure ora Israele,

коли б не Господь, що був з нами, як повстала була на нас людина,

se non fosse stato l’Eterno che fu per noi, quando gli uomini si levarono contro noi,

то нас поковтали б живцем, коли розпалився на нас їхній гнів,

allora ci avrebbero inghiottiti tutti vivi, quando l’ira loro ardeva contro noi;

то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би,

allora le acque ci avrebbero sommerso, il torrente sarebbe passato sull’anima nostra;

душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода!

allora le acque orgogliose sarebbero passate sull’anima nostra.

Благословенний Господь, що не дав нас на здобич для їхніх зубів!

Benedetto sia l’Eterno che non ci ha dato in preda ai loro denti!

Душа наша, як птах, урятувалась із сільця птахоловів, сільце розірвалось, а ми врятувались!

L’anima nostra è scampata, come un uccello dal laccio degli uccellatori; il laccio è stato rotto, e noi siamo scampati.

Наша поміч ув імені Господа, що вчинив небо й землю!

Il nostro aiuto è nel nome dell’Eterno, che ha fatto il cielo e la terra.