Romans 4

Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

ועתה מה נאמר על אברהם אבינו מה זה השיג לפי הבשר׃

Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

כי אם נצדק אברהם מתוך המעשים לו התהלה אך לא לפני האלהים׃

Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

כי הכתוב מה הוא אמר והאמן אברהם ביהוה ויחשבה לו צדקה׃

А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

הנה הפעל לא יחשב לו שכרו על פי החסד כי אם על פי החוב׃

А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

אבל לאשר איננו פעל כי אם מאמין במצדיק את הרשע אמונתו תחשב לו לצדקה׃

Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

כאשר גם דוד מאשר את האדם אשר האלהים יחשב לו צדקה בלא מעשים באמרו׃

Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

אשרי נשוי פשע כסוי חטאה׃

Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

אשרי אדם לא יחשב יהוה לו עון׃

Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

ועתה האשור הזה העל המילה הוא אם גם על הערלה הלא אמרנו כי לאברהם נחשבה אמונתו לצדקה׃

Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

ואין נחשבה לו אם בהיותו מהול או בעודנו ערל הן לא בהיותו מהול כי אם בערלתו׃

І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

ואות המילה קבל לחותם צדקת האמונה אשר היתה לו בערלתו להיות לאב לכל המאמינים והם ערלים למען אף להם תחשב הצדקה׃

і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

ולהיות לאב גם למולים אך לא לאשר הם נמולים לבד כי אם גם הלכים בעקבות האמונה שהיתה לו לאברהם בעודנו בערלתו׃

Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.

כי לא על ידי תורה באה ההבטחה לאברהם ולזרעו להיותו ירש העולם כי אם על ידי צדקת האמונה׃

Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

כי אלו לבני התורה הירשה האמונה לריק תהיה וההבטחה בטלה׃

Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

כי התורה מביאה קצף כי באשר אין תורה גם אין שם עברה׃

Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

על כן מתוך אמונה למען לפי חסד למען תחיה ההבטחה קימת לכל זרעו לא לבני התורה לבדם כי גם לבני אמונת אברהם אשר הוא אב לכלנו׃

як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

ככתוב כי אב המון גוים נתתיך והוא האמין בהביט אל אל המחיה את המתים והקורא את אשר לא היה כמו הוה׃

Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

באשר אין תקוה קוה ויאמן למען אשר יהיה לאב המון גוים כמו שנאמר כה יהיה זרעך׃

І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

ולא רפתה אמונתו ולא התבונן אל גופו שכבר נפוג בהיותו כבן מאת שנה ואל בלות רחם שרה׃

і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

ולא חלק לבו בהבטחת האלהים כחסר האמונה כי אם התחזק באמונתו ויתן כבוד לאלהים׃

і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

וידע בלבב שלם כי את אשר הבטיח גם יכל לעשותו׃

Тому й залічено це йому в праведність.

על כן גם נחשבה לו לצדקה׃

Та не написано за нього одного, що залічено йому,

ולא לבד למענו כתובה זאת שנחשבה לו׃

а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

כי אם גם למעננו אשר עתידה להחשב לנו המאמינים במי שהעיר את ישוע אדנינו מן המתים׃

що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.

אשר נמסר בעבור פשעינו ונעור לבעבור צדקנו׃