Ecclesiastes 1

Книга Проповідника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.
דברי קהלת בן דוד מלך בירושלם׃
Наймарніша марнота, сказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота усе!
הבל הבלים אמר קהלת הבל הבלים הכל הבל׃
Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем?
מה יתרון לאדם בכל עמלו שיעמל תחת השמש׃
Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть!
דור הלך ודור בא והארץ לעולם עמדת׃
І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно.
וזרח השמש ובא השמש ואל מקומו שואף זורח הוא שם׃
Віє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер...
הולך אל דרום וסובב אל צפון סובב סבב הולך הרוח ועל סביבתיו שב הרוח׃
Всі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти!
כל הנחלים הלכים אל הים והים איננו מלא אל מקום שהנחלים הלכים שם הם שבים ללכת׃
Повні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо...
כל הדברים יגעים לא יוכל איש לדבר לא תשבע עין לראות ולא תמלא אזן משמע׃
Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...
מה שהיה הוא שיהיה ומה שנעשה הוא שיעשה ואין כל חדש תחת השמש׃
Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!
יש דבר שיאמר ראה זה חדש הוא כבר היה לעלמים אשר היה מלפננו׃
Нема згадки про перше, а також про наступне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому...
אין זכרון לראשנים וגם לאחרנים שיהיו לא יהיה להם זכרון עם שיהיו לאחרנה׃
Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.
אני קהלת הייתי מלך על ישראל בירושלם׃
І поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка, яку дав Бог для людських синів, щоб мозолитись нею.
ונתתי את לבי לדרוש ולתור בחכמה על כל אשר נעשה תחת השמים הוא ענין רע נתן אלהים לבני האדם לענות בו׃
Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!...
ראיתי את כל המעשים שנעשו תחת השמש והנה הכל הבל ורעות רוח׃
Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!
מעות לא יוכל לתקן וחסרון לא יוכל להמנות׃
Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.
דברתי אני עם לבי לאמר אני הנה הגדלתי והוספתי חכמה על כל אשר היה לפני על ירושלם ולבי ראה הרבה חכמה ודעת׃
І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!...
ואתנה לבי לדעת חכמה ודעת הוללות ושכלות ידעתי שגם זה הוא רעיון רוח׃
Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!...
כי ברב חכמה רב כעס ויוסיף דעת יוסיף מכאוב׃