Amos 5

Послухайте слова цього, що я ним голосіння підношу за вас, о доме Ізраїлів!

Hør dette Ord, en klagesang, som jeg istemmer over eder, Israels Hus:

Упала, і більше не встане та діва Ізраїлева! Вона кинена на свою землю, немає, хто звів би її!

Hun er faldet og rejser sig ikke, Israels Jomfru, henstrakt på sin Jord, og ingen rejser hende op.

Бо так Господь Бог промовляє: Місто, що виходило тисячею, позоставить лиш сотню, а те, що виходило сотнею, позоставить десятку для дому Ізраїля.

Thi så siger den Herre HERREN: Den By, som går i Leding med tusind, får hundred tilbage, og den som går i Leding med hundred, får ti tilbage i Israels Hus.

Бо так промовляє Господь до дому Ізраїлевого: Наверніться до Мене й живіть!

Thi så siger HERREN til Israels Hus: Søg mig, så skal I leve!

І не звертайтеся до Бет-Елу, і до Ґілґалу не приходьте, а через Беер-Шеву не переходьте, бо на вигнання Ґілґал конче піде, і марнотою стане Бет-Ел.

Søg ikke til Betel, gå ikke til Gilgal, drag ikke til Beersjeba! Thi Gilgal skal blive landflygtig, og Betel skal blive til intet.

Наверніться до Господа, і будете жити, щоб Він не ввійшов, як огонь до Йосипового дому, і буде він жерти, та не буде кому погасити в Бет-Елі,

Søg HERREN, så skal I leve, at ikke en Lue slår ud, en ædende Ild mod Josefs Hus, og Betel har ingen, som slukker.

вони змінюють суд на полин, і кидають правду на землю.

Ve dem, som gør Ret til Malurt og kaster Retfærd i Støvet!

Той, хто Волосожара й Оріона створив, Хто смертну темноту зміняє на ранок, а день затемняє на ніч, хто прикликує воду морську й виливає її на поверхню землі, Господь Ймення Йому!

Syvstjernens og Orions Skaber, han, som vender Mulm til Morgen og gør Dag til Nattemørke, som kalder ad Havets Vande og gyder dem ud over Jorden, HERREN er hans Navn!

Він наводить погибіль на сильного, і прийде погибіль твердині!

Han lader Ødelæggelse bryde ind over Borge, Ødelæggelse komme over Fæstninger.

Вони ненавидять того, хто у брамі картає, і обриджують тим, хто говорить правдиве.

De hader Rettens Talsmand i Porten og afskyr den, som taler sandt.

Тому, що нужденного топчете ви, і дарунки збіжеві берете від нього, що ви набудували будинків із каменя тесаного, то сидіти не будете в них; понасаджували винограду улюбленого, та не будете пити із нього вина!

Derfor, da I træder på den ringe og tager Afgift af hans Korn, skal I vel bygge Kvaderstenshuse, men ikke bo den; I skal vel plante yndige Vingårde, men Vinen skal I ikke drikke.

Бо Я знаю про ваші численні провини і про ваші великі гріхи: тиснете ви справедливого, берете ви підкупа та викривляєте право убогих у брамі.

Jeg ved, eders Overtrædelser er mange og uden Tal eders Synder, I Rettens Fjender, som tager mod Bøde og bortviser fattige i Porten.

Тому то розумний мовчить цього часу, бо це час лихий.

Derfor tier den kloge i denne Tid, thi det er onde Tider.

Шукайте добра, а не зла, щоб вам жити, і буде із вами Господь, Бог Саваот, так, як кажете ви.

Søg det gode, ej det onde, for at I må leve og Hærskarers Gud, må være med eder, som I siger, han er.

Ненавидьте зло й покохайте добро, і правосуддя поставте у брамі, може змилується Господь, Бог Саваот над решткою Йосипа.

Had det onde og elsk det gode, hold Retten i Hævd i Porten! Måske vil da HERREN, Hærskarers Gud, være nådig mod Josefs Rest.

Тому так промовляє Господь, Бог Саваот, Вседержитель: На майданах усіх голосіння, на всіх вулицях крики: ой, ой! І покличуть хліборобів на жалобу, і голосільниць, що вміють плачливі пісні,

Derfor, så siger HERREN, Herren, Hærskarers Gud: På alle Torve skal klages, i alle Gader råbes: "Ve! Ve!" Bonden kalder til Sorg, til Ligklage Klagemænd;

і стане ридання по всіх виноградниках, бо Я перейду серед тебе, говорить Господь!

i hver en Vingård skal klages, når jeg drager igennem din Midte, siger HERREN.

Горе тим, що жадають Господнього дня, нащо це вам день Господній? Він не світло, а темрява!

Ve eder, som længes efter HERRENs Dag,! Hvad vil I med HERRENs Dag? Mørke er den, ej Lys.

Це так, коли хто утікає від лева, і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, аж гадюка кусає його...

Da går det, som når en Mand flyr for en Løve og møder en Bjørn og, når han tyr ind i Huset og støtter sin Hånd til Væggen, bides af en Slange.

Чи ж не є день Господній темнота, а не світло, і хіба він не темний, і сяйва немає у ньому?

Ja, HERRENs Dag er Mørke, ej Lys, Bælgmørke uden Solskin.

Зненавидів Я, обридив Собі ваші свята, і не нюхаю жертов ваших зборів...

Jeg hader, forsmår eders Fester, er led ved eders festlige Samlinger,

І коли принесете Мені цілопалення та хлібні жертви свої, Я Собі не вподобаю їх, а на мирні жертви ваші із ситих баранів не погляну...

om også I bringer mig Brændofre. Eders Afgrødeofre behager mig ej, eders Fedekvægs-Takofre ser jeg ej til.

Усунь же від Мене пісень своїх гук, і не почую Я рокоту гусел твоїх,

Spar mig dog for eders larmende Sang, eders Harpeklang hører jeg ikke.

і хай тече правосуддя, немов та вода, а справедливість як сильний потік!

Nej, Ret skal vælde frem som Vand og Retfærd som svulmende Bæk.

Чи ж жертви та хлібні приноси за тих сорок літ на пустині Мені ви приносили, доме Ізраїлів?

Bragte I mig Slagtoffer og Afgrødeoffer de fyrretyve Ørkenår, Israels Hus?

Ви ж носили Саккута, свойого царя, та Кевана, свої виображення, зорю ваших богів, що собі поробили.

Så skal I da bære Sakkut, eders Konge, og Kevan, eders Gudestjerne, Billeder, som I har lavet eder.

Тому Я вас вижену геть за Дамаск, говорить Господь, що Бог Саваот Йому Ймення!

I Landflygtighed jager jeg eder hinsides Damaskus, siger HERREN; Hærskarers Gud er hans Navn.