Psalms 63

Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській.

Žalm Davidův, když byl na poušti Judské.

Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...

Bože, Bůh silný můj ty jsi, tebeť hned v jitře hledám, tebe žízní duše má, po tobě touží tělo mé, v zemi žíznivé a vyprahlé, v níž není vody,

Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,

Abych tě v svatyni tvé spatřoval, a viděl sílu tvou a slávu tvou,

ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!

(Neboť jest lepší milosrdenství tvé,nežli život), aby tě chválili rtové moji,

Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!

A tak abych tobě dobrořečil, pokudž jsem živ, a ve jménu tvém pozdvihoval rukou svých.

Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.

Jako tukem a sádlem sytila by se tu duše má, a s radostným rtů prozpěvováním chválila by tě ústa má.

Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:

Jistě žeť na tě pamětliv jsem i na ložci svém, každého bdění nočního přemýšlím o tobě.

що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!

Nebo jsi mi býval ku pomoci, protož v stínu křídel tvých prozpěvovati budu.

Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.

Přilnula duše má k tobě, pravice tvá zdržuje mne.

Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,

Pročež ti, kteříž hledají pádu duše mé, sami vejdou do největší hlubokosti země.

нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою! А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!

Zabijí každého z nich ostrostí meče, i budou liškám za podíl. [ (Psalms 63:12) Král pak veseliti se bude v Bohu, i každý, kdož skrze něho přisahá, chlubiti se bude; nebo ústa mluvících lež zacpána budou. ]