Romans 4

Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

Što ćemo dakle reći? Što je Abraham, otac naš, našao po tijelu?

Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

Doista, ako je Abraham po djelima opravdan, ima se čime dičiti - ali ne pred Bogom.

Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

Ta što veli Pismo? Povjerova Abraham Bogu i uračuna mu se u pravednost.

А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

Onomu tko radi ne računa se plaća kao milost, nego kao dug.

А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

Onomu tko ne radi, a vjeruje u Onoga koji opravdava bezbožnika, vjera se uračunava u pravednost,

Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

kao što i David blaženim proglašuje čovjeka kojemu Bog uračunava pravednost bez djela:

Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

Blaženi oni kojima je zločin otpušten, kojima je grijeh pokriven!

Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

Blago čovjeku komu Gospodin ne ubraja krivnju.

Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

Ide li dakle ovo blaženstvo samo obrezane ili i neobrezane? Ta velimo: Vjera se Abrahamu uračuna u pravednost.

Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

A kako mu se uračuna? Već obrezanu ili još neobrezanu? Ne obrezanu, nego neobrezanu!

І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

I znak obrezanja primi kao pečat pravednosti koju je po vjeri zadobio još neobrezan, da bude ocem svih vjernika: neobrezanih - te im se uračuna pravednost -

і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

i ocem obrezanih, ne onih koji su samo obrezani, nego onih koji uz to idu stopama vjere još neobrezana oca našeg Abrahama.

Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.

Doista, obećanje da će biti baštinik svijeta nije Abrahamu ili njegovu potomstvu dano na temelju nekog zakona, nego na temelju pravednosti vjere.

Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

Jer ako su baštinici oni iz Zakona, prazna je vjera, jalovo obećanje.

Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

Ta Zakon rađa gnjev; gdje pak nema Zakona, nema ni prekršaja.

Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

Zato - zbog vjere da bude po milosti to obećanje zajamčeno svemu potomstvu, ne potomstvu samo po Zakonu, nego i po vjeri Abrahama, koji je otac svih nas -

як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

kao što je pisano: Ocem mnoštva naroda ja te postavljam - pred Onim komu povjerova, pred Bogom koji oživljuje mrtve i zove da bude ono što nije.

Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

U nadi protiv svake nade povjerova Abraham da postane ocem naroda mnogih po onom što je rečeno: Toliko će biti tvoje potomstvo.

І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

Nepokolebljivom vjerom promotri on tijelo svoje već obamrlo - bilo mu je blizu sto godina - i obamrlost krila Sarina.

і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

Ali pred Božjim obećanjem nije nevjeran dvoumio, nego se vjerom ojačao davši slavu Bogu,

і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

posve uvjeren da on može učiniti što je obećao.

Тому й залічено це йому в праведність.

Zato mu se i uračuna u pravednost.

Та не написано за нього одного, що залічено йому,

Ali nije samo za nj napisano: Uračuna mu se,

а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

nego i za nas kojima se ima uračunati, nama što vjerujemo u Onoga koji od mrtvih uskrisi Isusa, Gospodina našega,

що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.

koji je predan za opačine naše i uskrišen radi našeg opravdanja.