I Corinthians 13

Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!

Kad bih sve jezike ljudske govorio i anđeoske, a ljubavi ne bih imao, bio bih mjed što ječi ili cimbal što zveči.

І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!

Kad bih imao dar prorokovanja i znao sva otajstva i sve spoznanje; i kad bih imao svu vjeru da bih i gore premještao, a ljubavi ne bih imao - ništa sam!

І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!

I kad bih razdao sav svoj imutak i kad bih predao tijelo svoje da se sažeže, a ljubavi ne bih imao - ništa mi ne bi koristilo.

Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,

Ljubav je velikodušna, dobrostiva je ljubav, ne zavidi, ljubav se ne hvasta, ne nadima se;

не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,

nije nepristojna, ne traži svoje, nije razdražljiva, ne pamti zlo;

не радіє з неправди, але тішиться правдою,

ne raduje se nepravdi, a raduje se istini;

усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!

sve pokriva, sve vjeruje, svemu se nada, sve podnosi.

Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.

Ljubav nikad ne prestaje. Prorokovanja? Uminut će. Jezici? Umuknut će. Spoznanje? Uminut će.

Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;

Jer djelomično je naše spoznanje, i djelomično prorokovanje.

коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.

A kada dođe ono savršeno, uminut će ovo djelomično.

Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.

Kad bijah nejače, govorah kao nejače, mišljah kao nejače, rasuđivah kao nejače. A kad postadoh zreo čovjek, odbacih ono nejačko.

Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.

Doista, sada gledamo kroza zrcalo, u zagonetki, a tada - licem u lice! Sada spoznajem djelomično, a tada ću spoznati savršeno, kao što sam i spoznat!

А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!

A sada: ostaju vjera, ufanje i ljubav - to troje - ali najveća je među njima ljubav.