Psalms 95

 Kommen, låtom oss höja glädjerop till HERREN,  jubel till vår frälsnings klippa.

Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,

 Låtom oss träda fram för hans ansikte med tacksägelse  och höja jubel till honom med lovsånger.

хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,

 Ty HERREN är en stor Gud,  en stor konung över alla gudar.

бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,

 Han har jordens djup i sin hand,  och bergens höjder äro hans;

що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір'я гірські,

 hans är havet, ty han har gjort det,  och hans händer hava danat det torra.

що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!

 Kommen, låtom oss tillbedja och nedfalla,  låtom oss knäböja för HERREN, vår skapare.

Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!

 Ty han är vår Gud,  och vi äro det folk som han har till sin hjord,  vi äro får som stå under hans vård.

Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

 O att I villen i dag höra hans röst!  Förhärden icke edra hjärtan såsom i Meriba,  såsom på Massas dag i öknen,

не робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби,

 där edra fäder frestade mig,  där de prövade mig, fastän de hade sett mina verk.

коли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.

 I fyrtio år var det släktet mig till leda,  och jag sade: »De äro ett folk som far vilse med sitt hjärta,  och de vilja icke veta av mina vägar.»

Сорок літ був огидним Мені оцей рід, й Я сказав: Цей народ блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

 Så svor jag då i min vrede:  »De skola icke komma in i min vila.»

тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!