Isaiah 29

 Ve dig, Ariel, Ariel,  du stad, där David slog upp sitt läger!  Läggen år till år  och låten högtiderna fullborda sitt kretslopp,

Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!

 så skall jag bringa Ariel i trångmål;  jämmer skall följa på jämmer,  och då bliver det för mig ett verkligt Ariel.

І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.

 Jag skall slå läger runt omkring dig  och omsluta dig med vallar  och resa upp bålverk emot dig.

І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.

 Då skall du tala djupt nedifrån jorden,  och dina ord skola dämpade komma fram ur stoftet;  din röst skall höras såsom en andes ur jorden,  och ur stoftet skall du viska fram dina ord.

І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.

 Men främlingshopen skall bliva såsom fint damm  och våldsverkarhopen såsom bortflyende agnar;  plötsligt och med hast skall detta ske.

І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно..

 Från HERREN Sebaot skall hemsökelsen komma,  med tordön och jordbävning och stort dunder,  med storm och oväder  och med lågor av förtärande eld.

Господь Саваот тебе громом та трусом навідає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняним їдким полум'ям.

 Och hela hopen av alla de folk  som drogo i strid mot Ariel,  de skola vara såsom en drömsyn om natten,  alla som drogo i strid mot det och dess borg  och bragte det i trångmål.

І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.

 Såsom när den hungrige drömmer att han äter,  men vaknar och känner sin buk vara tom,  och såsom när den törstande drömmer att han dricker,  men vaknar och känner sig törstig och försmäktande,  så skall det gå med hela hopen av alla de folk  som drogo i strid mot Sions berg.

І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.

 Stån där med häpnad, ja, varen häpna;      stirren eder blinda, ja, varen blinda,  I som ären druckna, men icke av vin,      I som raglen, men icke av starka drycker.

Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п'янкого напою,

 Ty HERREN har utgjutit över eder      en tung sömns ande      och har tillslutit edra ögon;  han har höljt mörker över profeterna      och över siarna, edra ledare.

бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!

Och så har profetsynen om allt detta blivit för eder lik orden i en förseglad bok: om man räcker en sådan åt någon som kan läsa och säger: »Läs detta», så svarar han: »Jag kan det icke, den är ju förseglad»,

І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Не можу, вона ж запечатана.

och om man räcker den åt någon som icke kan läsa och säger: »Läs detta», så svarar han: »Jag kan icke läsa.»

І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Я не вмію читати.

 Och HERREN har sagt:  Eftersom detta folk nalkas mig med sin mun  och ärar mig med sina läppar,  men låter sitt hjärta vara långt ifrån mig,  så att deras fruktan för mig  består i inlärda människobud,

І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,

 därför skall jag ännu en gång      göra underbara ting mot detta folk,      ja, underbara och förunderliga;  de visas vishet skall förgås,  och de förståndigas förstånd skall bliva förmörkat.

тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.

Ve eder, I som söken att dölja edra rådslag för HERREN i djupet, och som bedriven edra verk i mörkret, I som sägen: »Vem ser oss, och vem känner oss?»

Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?

Huru förvända ären I icke! Skall då leret aktas lika med krukmakaren? Skall verket säga om sin mästare: »Han har icke gjort mig»? Eller skall bilden säga om honom som har format den: »Han förstår intet»?

О, ваша фальшивосте! Чи ганчар уважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а твір про свого творця говоритиме: Він не розуміє цього?

 Se, ännu allenast en liten tid,  och Libanon skall förvandlas till ett bördigt fält  och det bördiga fältet räknas såsom vildmark.

Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс?

 De döva skola på den tiden  höra vad som läses för de,  och de blindas ögon skola se  och vara fria ifrån dunkel och mörker;

І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть,

 och de ödmjuka skola då känna      allt större glädje i HERREN;  och de fattigaste bland människor      skola fröjda sig i Israels Helige.

і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!

 Ty våldsverkarna äro då icke mer till,      bespottarna hava fått en ände,  och de som stodo efter fördärv äro alla utrotade,

Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду,

 de som genom sitt tal gjorde att oskyldiga blevo fällda  och snärjde den som skulle skipa rätt i porten  och genom lögn vrängde rätten för den rättfärdige.

хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою.

 Därför säger HERREN så till Jakobs hus,  han som förlossade Abraham:  Nu skall Jakob icke mer behöva blygas,  nu skall hans ansikte ej vidare blekna;

Тому то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер,

 ty när han -- hans barn -- få se mina händer verk ibland sig,  då skola de hålla mitt namn heligt,  de skola hålla Jakobs Helige helig  och förskräckas för Israels Gud.

бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!

 De förvillade skola då få förstånd,  och de knorrande skola taga emot lärdom.

Тоді то хто блудить у дусі, ті розум пізнають, а хто ремствує, ті поуки навчаться!