Psalms 60

Przedniejszemu śpiewakowi na Sussanedut złota pieśń Dawidowa do nauczania;

Для дириґетна хору. На спів: „Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання,

Gdy walczył przeciw Syryjczykom Nacharaim, i przeciw Syryjczykom Soby; gdy się wrócił Joab, poraziwszy Edomczyków w dolinie solnej dwanaście tysięcy.

коли він підпалив був Арам двух річок і Арам Цови, і вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч.

Boże! odrzuciłeś nas, rozproszyłeś nas, i rozgniewałeś się; nawróćże się zasię do nas.

Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!

Zatrząsnąłeś był ziemią, i rozsadziłeś ją; uleczże rozpadliny jej, boć się chwieje.

Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!

Okazywałeś ludowi twemu przykre rzeczy, napoiłeś nas winem zawrotu.

Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...

Ale teraz dałeś chorągiew tym, którzy się ciebie boją, aby ją wynieśli dla prawdy twej. Sela.

Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.

Aby byli wybawieni umiłowani twoi; zachowajże ich prawicą twoją, a wysłuchaj mię.

Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!

Bóg ci mówił w świętobliwości swojej; przeto się rozweselę, rozdzielę Sychem, i dolinę Sukkotską pomierzę.

У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!

Mojeć jest Galaad, mój i Manases, i Efraim moc głowy mojej; Juda zakonodawcą moim.

Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.

Moab miednicą do umywania mego; na Edoma wrzucę buty moje; ty, Palestyno! wykrzykaj nademną.

Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!

Któż mię wprowadzi do miasta obronnego? kto mię przyprowadzi aż do Edom?

Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?

Izali nie ty, o Boże! któryś nas był odrzucił, a nie wychodziłeś, Boże! z wojskami naszemi? Dajże nam ratunek w utrapieniu; boć omylny ratunek ludzki. W Bogu mężnie sobie poczynać będziemy, a on podepcze nieprzyjaciół naszych.

Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже? Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота! Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!