Romans 4

Hvad skal vi da si at vår far Abraham har opnådd efter kjødet?

Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

For blev Abraham rettferdiggjort av gjerninger, da har han noget å rose sig av. Men det har han ikke for Gud;

Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

for hvad sier Skriften? Abraham trodde Gud, og det blev regnet ham til rettferdighet;

Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

men den som har gjerninger, ham tilregnes lønnen ikke av nåde, men som skyldighet;

А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

den derimot som ikke har gjerninger, men tror på ham som rettferdiggjør den ugudelige, ham regnes hans tro til rettferdighet.

А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

Således priser også David det menneske salig som Gud tilregner rettferdighet uten gjerninger:

Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

Salige er de hvis overtredelser er forlatt, og hvis synder er skjult,

Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

salig er den mann som Herren ikke tilregner synd.

Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

Gjelder nu denne saligprisning de omskårne, eller også de uomskårne? Vi sier jo at troen blev regnet Abraham til rettferdighet;

Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

hvorledes blev den da tilregnet ham? da han var omskåret, eller da han hadde forhud? Ikke da han var omskåret, men da han hadde forhud,

Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

og han fikk omskjærelsens tegn som et segl på rettferdigheten ved den tro som han hadde da han var uomskåret, forat han skulde være far til alle de uomskårne som tror, så rettferdigheten kunde tilregnes også dem,

І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

og far til de omskårne som ikke bare har omskjærelsen, men også vandrer i fotsporene av den tro som vår far Abraham hadde da han var uomskåret.

і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

For ikke ved loven fikk Abraham eller hans ætt det løfte at han skulde være arving til verden, men ved troens rettferdighet.

Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.

For dersom de som holder sig til loven, er arvinger, da er troen blitt unyttig, og løftet blitt til intet;

Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

for loven virker vrede; men hvor det ikke er nogen lov, er det heller ingen overtredelse.

Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

Derfor fikk han løftet ved troen, forat det kunde være som en nåde, så løftet kunde stå fast for hele ætten, ikke bare for den som har loven, men også for den som har Abrahams tro, han som er far til oss alle

Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

- som skrevet er: Til mange folks far har jeg satt dig - for Guds åsyn, hvem han trodde, han som gjør de døde levende og nevner det som ikke er til, som om det var til.

як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

Mot håp trodde han med håp, forat han skulde bli mange folks far efter det som sagt var: Så skal din ætt bli;

Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

og uten å bli svak i troen så han på sitt eget legeme, som var utlevd, han var næsten hundre år gammel, og på Saras utdødde morsliv;

І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

på Guds løfte tvilte han ikke i vantro, men blev sterk i sin tro, idet han gav Gud æren

і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

og var fullt viss på at det han hadde lovt, det var han også mektig til å gjøre.

і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

Derfor blev det også regnet ham til rettferdighet.

Тому й залічено це йому в праведність.

Men ikke bare for hans skyld er det skrevet at det blev tilregnet ham,

Та не написано за нього одного, що залічено йому,

men også for vår skyld, som det vil bli tilregnet, vi som tror på ham som opvakte Jesus, vår Herre, fra de døde,

а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

han som blev gitt for våre overtredelser og opreist til vår rettferdiggjørelse.

що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.