Hebrews 2

Therefore we ought to give the more earnest heed to the things which we have heard, lest at any time we should let them slip.

Через це подобає нам більше вважати на почуте, щоб ми не відпали коли.

For if the word spoken by angels was stedfast, and every transgression and disobedience received a just recompence of reward;

Коли бо те слово, що сказали його Анголи, було певне, а всякий переступ та непослух прийняли справедливу заплату,

How shall we escape, if we neglect so great salvation; which at the first began to be spoken by the Lord, and was confirmed unto us by them that heard him;

то як ми втечемо, коли ми не дбали про таке велике спасіння? Воно проповідувалося спочатку від Господа, ствердилося нам через тих, хто почув,

God also bearing them witness, both with signs and wonders, and with divers miracles, and gifts of the Holy Ghost, according to his own will?

коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, і різними силами та обдаруванням Духом Святим із волі Своєї.

For unto the angels hath he not put in subjection the world to come, whereof we speak.

Бо Він не піддав Анголам світ майбутній, що про нього говоримо.

But one in a certain place testified, saying, What is man, that thou art mindful of him? or the son of man, that thou visitest him?

Але хтось десь засвідчив був, кажучи: Що є чоловік, що Ти пам'ятаєш про нього, і син людський, якого відвідуєш?

Thou madest him a little lower than the angels; thou crownedst him with glory and honour, and didst set him over the works of thy hands:

Ти його вчинив мало меншим від Анголів, і честю й величністю Ти вінчаєш його, і поставив його над ділами рук Своїх,

Thou hast put all things in subjection under his feet. For in that he put all in subjection under him, he left nothing that is not put under him. But now we see not yet all things put under him.

усе піддав Ти під ноги йому! А коли Він піддав йому все, то не залишив нічого йому непідданого. А тепер ще не бачимо, щоб піддане було йому все.

But we see Jesus, who was made a little lower than the angels for the suffering of death, crowned with glory and honour; that he by the grace of God should taste death for every man.

Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від Анголів, що за перетерплення смерти Він увінчаний честю й величністю, щоб за благодаттю Божою смерть скуштувати за всіх.

For it became him, for whom are all things, and by whom are all things, in bringing many sons unto glory, to make the captain of their salvation perfect through sufferings.

Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасіння вчинив досконалим через страждання.

For both he that sanctifieth and they who are sanctified are all of one: for which cause he is not ashamed to call them brethren,

Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:

Saying, I will declare thy name unto my brethren, in the midst of the church will I sing praise unto thee.

Сповіщу про Ім'я Твоє браттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви!

And again, I will put my trust in him. And again, Behold I and the children which God hath given me.

І ще: На Нього я буду надіятися! І ще: Ото Я та діти, яких Бог Мені дав.

Forasmuch then as the children are partakers of flesh and blood, he also himself likewise took part of the same; that through death he might destroy him that had the power of death, that is, the devil;

А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,

And deliver them who through fear of death were all their lifetime subject to bondage.

та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.

For verily he took not on him the nature of angels; but he took on him the seed of Abraham.

Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння.

Wherefore in all things it behoved him to be made like unto his brethren, that he might be a merciful and faithful high priest in things pertaining to God, to make reconciliation for the sins of the people.

Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей.

For in that he himself hath suffered being tempted, he is able to succour them that are tempted.

Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти.