Ecclesiastes 1

Paroles de l'Ecclésiaste, fils de David, roi de Jérusalem.

Книга Проповідника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.

Vanité des vanités, dit l'Ecclésiaste, vanité des vanités, tout est vanité.

Наймарніша марнота, сказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота усе!

Quel avantage revient-il à l'homme de toute la peine qu'il se donne sous le soleil?

Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем?

Une génération s'en va, une autre vient, et la terre subsiste toujours.

Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть!

Le soleil se lève, le soleil se couche; il soupire après le lieu d'où il se lève de nouveau.

І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно.

Le vent se dirige vers le midi, tourne vers le nord; puis il tourne encore, et reprend les mêmes circuits.

Віє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер...

Tous les fleuves vont à la mer, et la mer n'est point remplie; ils continuent à aller vers le lieu où ils se dirigent.

Всі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти!

Toutes choses sont en travail au delà de ce qu'on peut dire; l'oeil ne se rassasie pas de voir, et l'oreille ne se lasse pas d'entendre.

Повні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо...

Ce qui a été, c'est ce qui sera, et ce qui s'est fait, c'est ce qui se fera, il n'y a rien de nouveau sous le soleil.

Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...

S'il est une chose dont on dise: Vois ceci, c'est nouveau! cette chose existait déjà dans les siècles qui nous ont précédés.

Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!

On ne se souvient pas de ce qui est ancien; et ce qui arrivera dans la suite ne laissera pas de souvenir chez ceux qui vivront plus tard.

Нема згадки про перше, а також про наступне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому...

Moi, l'Ecclésiaste, j'ai été roi d'Israël à Jérusalem.

Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.

J'ai appliqué mon coeur à rechercher et à sonder par la sagesse tout ce qui se fait sous les cieux: c'est là une occupation pénible, à laquelle Dieu soumet les fils de l'homme.

І поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка, яку дав Бог для людських синів, щоб мозолитись нею.

J'ai vu tout ce qui se fait sous le soleil; et voici, tout est vanité et poursuite du vent.

Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!...

Ce qui est courbé ne peut se redresser, et ce qui manque ne peut être compté.

Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!

J'ai dit en mon coeur: Voici, j'ai grandi et surpassé en sagesse tous ceux qui ont dominé avant moi sur Jérusalem, et mon coeur a vu beaucoup de sagesse et de science.

Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.

J'ai appliqué mon coeur à connaître la sagesse, et à connaître la sottise et la folie; j'ai compris que cela aussi c'est la poursuite du vent.

І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!...

Car avec beaucoup de sagesse on a beaucoup de chagrin, et celui qui augmente sa science augmente sa douleur.

Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!...