Psalms 36

(Til sangmesteren. Af HERRENs tjener David.) Synden taler til den Gudløse inde i hans Hjerte; Gudsfrygt har han ikke for Øje;

Для диригенту хору. Раба Господнього Давида.

thi den smigrer ham frækt og siger, at ingen skal finde hans Brøde og hade ham.

Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,

Hans Munds Ord er Uret og Svig, han har ophørt at handle klogt og godt;

бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.

på sit Leje udtænker han Uret, han træder en Vej, som ikke er god; det onde afskyr han ikke.

Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.

HERRE, din Miskundhed rækker til Himlen, din Trofasthed når til Skyerne,

Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.

din Retfærd er som Guds Bjerge, dine Domme som det store Dyb; HERRE, du frelser Folk og Fæ,

Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,

hvor dyrebar er dog din Miskundhed, Gud! Og Menneskebørnene skjuler sig i dine Vingers Skygge;

Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!

de kvæges ved dit Huses Fedme, du læsker dem af din Lifligheds Strøm;

Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:

thi hos dig er Livets Kilde, i dit Lys skuer vi Lys!

вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,

Lad din Miskundhed blive over dem, der kender dig, din Retfærd over de oprigtige af Hjertet.

бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!

Lad Hovmods Fod ej træde mig ned, gudløses Hånd ej jage mig bort.

Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих!

Se, Udådsmændene falder, slås ned, så de ikke kan rejse sig.

Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене! Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.