I Corinthians 13

Kad bih sve jezike ljudske govorio i anđeoske, a ljubavi ne bih imao, bio bih mjed što ječi ili cimbal što zveči.

Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!

Kad bih imao dar prorokovanja i znao sva otajstva i sve spoznanje; i kad bih imao svu vjeru da bih i gore premještao, a ljubavi ne bih imao - ništa sam!

І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!

I kad bih razdao sav svoj imutak i kad bih predao tijelo svoje da se sažeže, a ljubavi ne bih imao - ništa mi ne bi koristilo.

І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!

Ljubav je velikodušna, dobrostiva je ljubav, ne zavidi, ljubav se ne hvasta, ne nadima se;

Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,

nije nepristojna, ne traži svoje, nije razdražljiva, ne pamti zlo;

не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,

ne raduje se nepravdi, a raduje se istini;

не радіє з неправди, але тішиться правдою,

sve pokriva, sve vjeruje, svemu se nada, sve podnosi.

усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!

Ljubav nikad ne prestaje. Prorokovanja? Uminut će. Jezici? Umuknut će. Spoznanje? Uminut će.

Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.

Jer djelomično je naše spoznanje, i djelomično prorokovanje.

Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;

A kada dođe ono savršeno, uminut će ovo djelomično.

коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.

Kad bijah nejače, govorah kao nejače, mišljah kao nejače, rasuđivah kao nejače. A kad postadoh zreo čovjek, odbacih ono nejačko.

Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.

Doista, sada gledamo kroza zrcalo, u zagonetki, a tada - licem u lice! Sada spoznajem djelomično, a tada ću spoznati savršeno, kao što sam i spoznat!

Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.

A sada: ostaju vjera, ufanje i ljubav - to troje - ali najveća je među njima ljubav.

А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!