Romans 4

如此说来，我们的祖宗亚伯拉罕凭著肉体得了什么呢？

Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

倘若亚伯拉罕是因行为称义，就有可夸的；只是在　神面前并无可夸。

Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

经上说什么呢？说：亚伯拉罕信　神，这就算为他的义。

Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

做工的得工价，不算恩典，乃是该得的；

А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

惟有不做工的，只信称罪人为义的　神，他的信就算为义。

А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

正如大卫称那在行为以外蒙　神算为义的人是有福的。

Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

他说：得赦免其过、遮盖其罪的，这人是有福的。

Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

主不算为有罪的，这人是有福的。

Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

如此看来，这福是单加给那受割礼的人吗？不也是加给那未受割礼的人吗？因我们所说，亚伯拉罕的信，就算为他的义，

Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

是怎么算的呢？是在他受割礼的时候呢？是在他未受割礼的时候呢？不是在受割礼的时候，乃是在未受割礼的时候。

Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

并且他受了割礼的记号，作他未受割礼的时候因信称义的印证，叫他作一切未受割礼而信之人的父，使他们也算为义；

І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

又作受割礼之人的父，就是那些不但受割礼，并且按我们的祖宗亚伯拉罕未受割礼而信之踪迹去行的人。

і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

因为　神应许亚伯拉罕和他后裔，必得承受世界，不是因律法，乃是因信而得的义。

Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.

若是属乎律法的人才得为后嗣，信就归于虚空，应许也就废弃了。

Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

因为律法是惹动忿怒的（或作：叫人受刑的）；那里没有律法，那里就没有过犯。

Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

所以人得为后嗣是本乎信，因此就属乎恩，叫应许定然归给一切后裔；不但归给那属乎律法的，也归给那效法亚伯拉罕之信的。

Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

亚伯拉罕所信的，是那叫死人复活、使无变为有的　神，他在主面前作我们世人的父。如经上所记：我已经立你作多国的父。

як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

他在无可指望的时候，因信仍有指望，就得以作多国的父，正如先前所说，你的后裔将要如此。

Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

他将近百岁的时候，虽然想到自己的身体如同已死，撒拉的生育已经断绝，他的信心还是不软弱；

І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

并且仰望　神的应许，总没有因不信心里起疑惑，反倒因信心里得坚固，将荣耀归给　神，

і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

且满心相信　神所应许的必能做成。

і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

所以，这就算为他的义。

Тому й залічено це йому в праведність.

算为他义的这句话不是单为他写的，

Та не написано за нього одного, що залічено йому,

也是为我们将来得算为义之人写的，就是我们这信　神使我们的主耶稣从死里复活的人。

а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

耶稣被交给人，是为我们的过犯；复活，是为叫我们称义（或作：耶稣是为我们的过犯交付了，是为我们称义复活了）。

що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.