Psalms 95

(По слав. 94) Елате, да запеем радостно на ГОСПОДА, да възкликнем към канарата на нашето спасение!

Venu, ni kantu al la Eternulo; Ni ĝoje kriu al la rifuĝejo de nia helpo.

Да дойдем пред Него с благодарност, да възкликнем към Него с псалми!

Ni venu antaŭ Lian vizaĝon kun glorado, Per psalmoj ni ĝoje kriu al Li.

Защото ГОСПОД е Бог велик и Цар велик над всички богове.

Ĉar granda Dio estas la Eternulo Kaj granda Reĝo super ĉiuj dioj,

В ръката Му са дълбините на земята и Негови — планинските височини.

Kiu havas en Sia mano la profundaĵojn de la tero, Kaj al kiu apartenas la altaĵoj de la montoj;

Негово е морето, защото Той го е направил, и Неговите ръце образуваха сушата.

Al kiu apartenas la maro, kaj Li ĝin faris, Kaj la sekteron Liaj manoj kreis.

Елате, да се поклоним и да се наведем, да коленичим пред ГОСПОДА, нашия Създател!

Venu, ni kliniĝu, ni ĵetu nin teren, Ni genuu antaŭ la Eternulo, nia Kreinto.

Защото Той е нашият Бог и ние сме народът на пасбището Му и овцете на ръката Му. Днес, ако чуете гласа Му,

Ĉar Li estas nia Dio, Kaj ni estas la popolo de Lia paŝtejo kaj la ŝafoj de Lia mano. Hodiaŭ, se vi aŭskultas Lian voĉon,

не закоравявайте сърцата си както при Мерива, както в деня на Маса в пустинята,

Ne obstinigu vian koron, kiel en Meriba, Kiel en la tago de Masa en la dezerto,

когато бащите ви Ме изпитаха, опитаха Ме, въпреки че бяха видели делото Ми.

Kiam viaj patroj Min incitis, Esploris kaj vidis Mian faron.

Четиридесет години се отвращавах от това поколение и казах: Те са народ, който се отклонява в сърцето си, и не познават Моите пътища.

Kvardek jarojn Mi indignis kontraŭ tiu generacio, Kaj Mi diris: Ili estas popolo kun koro malĝusta, Kaj ili ne volas koni Miajn vojojn;

Затова се заклех в гнева Си: Те няма да влязат в Моята почивка!

Tial Mi ĵuris en Mia kolero, Ke ili ne venos en Mian ripozejon.