Hebrews 1

Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,

а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.

Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.

Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.

Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!

І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.

А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.

А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.

Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.

І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.

Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.

Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!

Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?