II Samuel 1

factum est autem postquam mortuus est Saul ut David reverteretur a caede Amalech et maneret in Siceleg dies duos

І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амалика, то він сидів у Ціклаґу два дні.

in die autem tertia apparuit homo veniens de castris Saul veste conscissa et pulvere aspersus caput et ut venit ad David cecidit super faciem suam et adoravit

І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табору від Саула, а одежа його роздерта, і порох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на землю й поклонився.

dixitque ad eum David unde venis qui ait ad eum de castris Israhel fugi

І сказав йому Давид: Звідки це ти приходиш? А той відказав: Я втік з Ізраїлевого табору.

et dixit ad eum David quod est verbum quod factum est indica mihi qui ait fugit populus e proelio et multi corruentes e populo mortui sunt sed et Saul et Ionathan filius eius interierunt

І сказав до нього Давид: Що це сталося, розкажи но мені! А той відказав: Народ утік із бою, а також багато з народу попадало й повмирало, і теж Саул та син його Йонатан померли.

dixitque David ad adulescentem qui nuntiabat unde scis quia mortuus est Saul et Ionathan filius eius

А Давид сказав юнакові, що розповідав йому: Як ти пізнав, що помер Саул та син його Йонатан?

ait adulescens qui narrabat ei casu veni in montem Gelboe et Saul incumbebat super hastam suam porro currus et equites adpropinquabant ei

І сказав той юнак, що розповідав йому: Припадком натрапив я на горі Ґілбоа, аж ось Саул, настромлений на списа свого, а колесниці та їздці доганяють його.

et conversus post tergum suum vidensque me vocavit cui cum respondissem adsum

І він обернувся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!

dixit mihi quisnam es tu et aio ad eum Amalechites sum

І сказав він до мене: Хто ти? А я відказав йому: Я амаликитянин.

et locutus est mihi sta super me et interfice me quoniam tenent me angustiae et adhuc tota anima in me est

І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопив мене корч, а вся душа ще в мені!...

stansque super eum occidi illum sciebam enim quod vivere non poterat post ruinam et tuli diadema quod erat in capite eius et armillam de brachio illius et adtuli ad te dominum meum huc

І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не буде живий по упадку своїм. І взяв я вінця, що на голові його, та наплечника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого.

adprehendens autem David vestimenta sua scidit omnesque viri qui erant cum eo

І схопився Давид за одежі свої, та й роздер їх, і теж усі люди, що були з ним.

et planxerunt et fleverunt et ieiunaverunt usque ad vesperam super Saul et super Ionathan filium eius et super populum Domini et super domum Israhel quod corruissent gladio

І голосили вони й плакали, та постили аж до вечора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за народом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попадали від меча.

dixitque David ad iuvenem qui nuntiaverat ei unde es qui respondit filius hominis advenae amalechitae ego sum

І сказав Давид юнакові, що розповідав йому: Звідки ти? А той відказав: Я син одного приходька, амаликитянина.

et ait ad eum David quare non timuisti mittere manum tuam ut occideres christum Domini

І сказав йому Давид: Як ти не побоявся простягти руку свою, щоб убити Господнього помазанця?

vocansque David unum de pueris ait accedens inrue in eum qui percussit illum et mortuus est

І покликав Давид одного з слуг своїх і сказав: Підійди, убий його! І той ударив його, і він помер.

et ait ad eum David sanguis tuus super caput tuum os enim tuum locutum est adversum te dicens ego interfeci christum Domini

І сказав до нього Давид: Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посвідчили проти тебе, говорячи: Я вбив Господнього помазанця.

planxit autem David planctum huiuscemodi super Saul et super Ionathan filium eius

І Давид заголосив за Саулом та за його сином Йонатаном такою жалобною піснею,

et praecepit ut docerent filios Iuda arcum sicut scriptum est in libro Iustorum

та й сказав навчити Юдиних синів пісні про лука. Ось вона написана в книзі Праведного:

incliti Israhel super montes tuos interfecti sunt quomodo ceciderunt fortes

О пишното Ізраїлева, побита із лука на згір'ях своїх, ой попадали лицарі!

nolite adnuntiare in Geth neque adnuntietis in conpetis Ascalonis ne forte laetentur filiae Philisthim ne exultent filiae incircumcisorum

Не розказуйте в Ґаті про це, не сповіщайте на вулицях Ашкалону, щоб не тішилися филистимлянські дочки, щоб не раділи дочки необрізаних!

montes Gelboe nec ros nec pluviae veniant super vos neque sint agri primitiarum quia ibi abiectus est clypeus fortium clypeus Saul quasi non esset unctus oleo

Ґілбоавські гори, щоб на вас не було ні роси, ні дощу, ані поля для жертви принесення! Бо сплямлений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не помазаний!

a sanguine interfectorum ab adipe fortium sagitta Ionathan numquam rediit retrorsum et gladius Saul non est reversus inanis

Від крови забитих, від лою хоробрих не відривався був лук Йонатанів, і не вертався меч Саулів напорожньо!

Saul et Ionathan amabiles et decori in vita sua in morte quoque non sunt divisi aquilis velociores leonibus fortiores

Саул та Йонатан, ці улюблені й милі за свойого життя, і в смерті своїй нерозлучні, прудкіші були від орлів та сильніші від левів!

filiae Israhel super Saul flete qui vestiebat vos coccino in deliciis qui praebebat ornamenta aurea cultui vestro

Дочки Ізраїлеві, за Саулом заплачте, що вас зодягав у багряницю з прикрасами, що оздоблював золотом вашу одежу!

quomodo ceciderunt fortes in proelio Ionathan in excelsis tuis occisus est

Ой, попадали лицарі посеред бою!... Йонатан на пагірках твоїх ось забитий!

doleo super te frater mi Ionathan decore nimis et amabilis super amorem mulierum

Скорблю по тобі, Йонатане, мій брате! Ти для мене був вельми улюблений, кохання твоє розкішніше для мене було від кохання жіночого!

quomodo ceciderunt robusti et perierunt arma bellica

Ой, попадали лицарі, і загинула зброя військова!...