II Corinthians 1

Paulus apostolus Iesu Christi per voluntatem Dei et Timotheus frater ecclesiae Dei quae est Corinthi cum sanctis omnibus qui sunt in universa Achaia

Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма святими в цілій Ахаї,

gratia vobis et pax a Deo Patre nostro et Domino Iesu Christo

благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

benedictus Deus et Pater Domini nostri Iesu Christi Pater misericordiarum et Deus totius consolationis

Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,

qui consolatur nos in omni tribulatione nostra ut possimus et ipsi consolari eos qui in omni pressura sunt per exhortationem qua exhortamur et ipsi a Deo

що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.

quoniam sicut abundant passiones Christi in nobis ita et per Christum abundat consolatio nostra

Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові, так через Христа й потішення наше намножується.

sive autem tribulamur pro vestra exhortatione et salute sive exhortamur pro vestra exhortatione quae operatur in tolerantia earundem passionum quas et nos patimur

Бо як терпимо скорботи, то на вашу потіху й спасіння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих страждань, які терпимо й ми.

et spes nostra firma pro vobis scientes quoniam sicut socii passionum estis sic eritis et consolationis

А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.

non enim volumus ignorare vos fratres de tribulatione nostra quae facta est in Asia quoniam supra modum gravati sumus supra virtutem ita ut taederet nos etiam vivere

Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.

sed ipsi in nobis ipsis responsum mortis habuimus ut non simus fidentes in nobis sed in Deo qui suscitat mortuos

Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,

qui de tantis periculis eripuit nos et eruet in quem speramus quoniam et adhuc eripiet

що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й покладаємося, що й ще визволить Він,

adiuvantibus et vobis in oratione pro nobis ut ex multis personis eius quae in nobis est donationis per multos gratiae agantur pro nobis

як поможете разом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма, багато-хто дяку складали за нас.

nam gloria nostra haec est testimonium conscientiae nostrae quod in simplicitate et sinceritate Dei et non in sapientia carnali sed in gratia Dei conversati sumus in mundo abundantius autem ad vos

Бо це нам хвала, свідчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті жили ми на світі, особливо ж у вас.

non enim alia scribimus vobis quam quae legistis et cognoscitis spero autem quod usque in finem cognoscetis

Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіваюсь, що ви й до кінця зрозумієте,

sicut et cognovistis nos ex parte quia gloria vestra sumus sicut et vos nostra in die Domini nostri Iesu Christi

як частинно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.

et hac confidentia volui prius venire ad vos ut secundam gratiam haberetis

І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благодать удруге,

et per vos transire in Macedoniam et iterum a Macedonia venire ad vos et a vobis deduci in Iudaeam

і через вас перейти в Македонію, а з Македонії знову прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпровадили.

cum hoc ergo voluissem numquid levitate usus sum aut quae cogito secundum carnem cogito ut sit apud me est et non

Маючи задум такий, чи я чинив легковажно? Чи те, що задумую, за тілом задумую, щоб було в мене і Так, так, і Ні, ні?

fidelis autem Deus quia sermo noster qui fit apud vos non est in illo est et non

Але вірний Бог, що наше слово до вас не було Так і Ні.

Dei enim Filius Iesus Christus qui in vobis per nos praedicatus est per me et Silvanum et Timotheum non fuit est et non sed est in illo fuit

Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуан, і Тимофій, не був Так і Ні, але в Нім було Так.

quotquot enim promissiones Dei sunt in illo est ideo et per ipsum amen Deo ad gloriam nostram

Скільки бо Божих обітниць, то в Ньому Так, і в Ньому Амінь, Богові на славу через нас.

qui autem confirmat nos vobiscum in Christum et qui unxit nos Deus

А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог,

et qui signavit nos et dedit pignus Spiritus in cordibus nostris

Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа.

ego autem testem Deum invoco in animam meam quod parcens vobis non veni ultra Corinthum

А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер,

non quia dominamur fidei vestrae sed adiutores sumus gaudii vestri nam fide stetistis

не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою!