I Corinthians 2

et ego cum venissem ad vos fratres veni non per sublimitatem sermonis aut sapientiae adnuntians vobis testimonium Christi

А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,

non enim iudicavi scire me aliquid inter vos nisi Iesum Christum et hunc crucifixum

бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...

et ego in infirmitate et timore et tremore multo fui apud vos

І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.

et sermo meus et praedicatio mea non in persuasibilibus sapientiae verbis sed in ostensione Spiritus et virtutis

І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,

ut fides vestra non sit in sapientia hominum sed in virtute Dei

щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!

sapientiam autem loquimur inter perfectos sapientiam vero non huius saeculi neque principum huius saeculi qui destruuntur

А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,

sed loquimur Dei sapientiam in mysterio quae abscondita est quam praedestinavit Deus ante saecula in gloriam nostram

але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,

quam nemo principum huius saeculi cognovit si enim cognovissent numquam Dominum gloriae crucifixissent

яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!

sed sicut scriptum est quod oculus non vidit nec auris audivit nec in cor hominis ascendit quae praeparavit Deus his qui diligunt illum

Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!

nobis autem revelavit Deus per Spiritum suum Spiritus enim omnia scrutatur etiam profunda Dei

А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.

quis enim scit hominum quae sint hominis nisi spiritus hominis qui in ipso est ita et quae Dei sunt nemo cognovit nisi Spiritus Dei

Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.

nos autem non spiritum mundi accepimus sed Spiritum qui ex Deo est ut sciamus quae a Deo donata sunt nobis

А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,

quae et loquimur non in doctis humanae sapientiae verbis sed in doctrina Spiritus spiritalibus spiritalia conparantes

що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.

animalis autem homo non percipit ea quae sunt Spiritus Dei stultitia est enim illi et non potest intellegere quia spiritaliter examinatur

А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.

spiritalis autem iudicat omnia et ipse a nemine iudicatur

Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.

quis enim cognovit sensum Domini qui instruat eum nos autem sensum Christi habemus

Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!