Psalms 130

Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:

Ωιδη των Αναβαθμων. Εκ βαθεων εκραξα προς σε, Κυριε.

Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!

Κυριε, εισακουσον της φωνης μου ας ηναι τα ωτα σου προσεκτικα εις την φωνην των δεησεων μου.

Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?

Εαν, Κυριε, παρατηρησης ανομιας, Κυριε, τις θελει δυνηθη να σταθη;

Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...

Παρα σοι ομως ειναι συγχωρησις, δια να σε φοβωνται.

Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.

Προσεμεινα τον Κυριον, προσεμεινεν η ψυχη μου, και ηλπισα επι τον λογον αυτου.

Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.

Η ψυχη μου προσμενει τον Κυριον, μαλλον παρα τους προσμενοντας την αυγην, ναι, τους προσμενοντας την αυγην.

Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,

Ας ελπιζη ο Ισραηλ επι τον Κυριον διοτι παρα τω Κυριω ειναι ελεος, και λυτρωσις πολλη παρ αυτω

і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!

και αυτος θελει λυτρωσει τον Ισραηλ απο πασων των ανομιων αυτου.