Psalms 130

Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:

En vallfartssång.  Ur djupen ropar jag till dig, HERRE.

Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!

 Herre, hör min röst,  låt dina öron akta på      mina böners ljud.

Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?

 Om du, HERRE, vill tillräkna missgärningar,      Herre, vem kan då bestå?

Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...

 Dock, hos dig är ju förlåtelse,      på det att man må frukta dig.

Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.

 Jag väntar efter HERREN,      min själ väntar,      och jag hoppas på hans ord.

Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.

 Min själ väntar efter Herren      mer än väktarna efter morgonen,      ja, mer än väktarna efter morgonen.

Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,

 Hoppas på HERREN, Israel;      ty hos HERREN är nåd,  och mycken förlossning är hos honom.

і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!

 Och han skall förlossa Israel      från alla dess missgärningar.